Корупція в Україні – системне явище. У будь-яку «схему» залучена велика кількість людей: замовники, виконавці, носії влади. Можливість розслідувати та викривати факти, знаходити усіх залучених у кожному конкретному випадку є важливим для покарання злочинців. Утім, ловити кожного причетного «на гарячому» є дуже кропітким та довгим процесом; усіх співучасників знайти та притягнути до відповідальності стає важко, а інколи – неможливо.
Одним з важливих механізмів прискорення розслідувань, які існують у світі є угоди зі слідством. Така практика існує і в українському законодавстві – угода про визнання винуватості. Представники САП зазначають, що наразі регулювання таких угод має певні обмеження для слідства та підозрюваних. Антикорупційні органи стверджують, що зміна нинішньої регламентації угод допомогла б їм підвищити ефективність розслідувань та притягнути до відповідальності більшу кількість винних осіб.
Розглянемо, що ж таке угоди про визнання вини та співпрацю, які вони мають переваги і як це реалізовано в Україні.
Угода про визнання винуватості та співпрацю
Угода про визнання винуватості «plea deal» передбачає домовленість між прокурорами та підозрюваним/обвинуваченим щодо визнання останнім вчинення злочину. Підозрюваному це дає надію на зменшення строку позбавлення волі або застосування покарання, не пов’язаного з позбавленням волі. Основна перевага від такої угоди – це економія часу, судові процеси не тягнуться роками, а, здебільшого, проходять дуже швидко та складаються з одного судового засідання – де суд затверджує умови і покарання, наявні в угоді між обвинуваченим і слідством. Подібна практика також економить фінанси держави та притягує до правосуддя людину, яка зізналась у скоєнні злочину.
Угода про співпрацю – різновид або додаткова складова угоди про визнання винуватості. Підозрюваний/обвинувачений, окрім визнання своїх дій, надає слідству певну інформацію або свідчення. Це дозволяє слідству притягнути до відповідальності більшу кількість осіб, які є співучасниками злочину. Ця практика дієва у випадку малої кількості доказів та/або неможливості самостійно залучити до справи інших підозрюваних. Для обвинуваченого співпраця зі слідством зазвичай сприяє додатковому пом’якшенню покарання.
Отже, основна відмінність між угодами – у першій підозрюваний/обвинувачений надає інформацію про себе, а у другій ще й про інших людей.
Як зараз працюють угоди зі слідством в Україні?
Угоду про визнання винуватості в Україні регламентує Кримінальний процесуальний кодекс, зокрема статті 468-476. Подібні угоди можуть включати у себе визнання провини та, додатково, надання слідству певної інформації. У разі угоди між обвинуваченим та слідством, її також має затвердити суд, котрий розглядає справу. Згідно з постановою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, прокурор та обвинувачений при узгодженні покарання не можуть визначити покарання менше, ніж мінімальна санкція у статті. Утім, при наявності обставин, які пом’якшують покарання (стаття 66 КК), сторони можуть домовитись про покарання, котре буде нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті, або перейти до іншого, більш м’якого виду основного покарання (частина перша стаття 69 КК). В Україні такі угоди ще не є настільки ж поширеними, як, наприклад, у США чи Великій Британії. Згідно зі звітом Офісу Генерального прокурора у 2021 році 6% вироків було ухвалено на підставі угод, а у 2022 році значення зросло до 9%.
Особливістю угоди про визнання винуватості в Україні є включення до неї положень щодо умови про співпрацю, якщо відповідні домовленості мали місце (частина перша статті 472 КПК України). У певних випадках угода про визнання винуватості неможлива без додавання пункту про співпрацю. При цьому, немає чітких правил як співпраця зі слідством сприяє зміні призначеного покарання. Все залежить від того, наскільки гнучкі обидві сторони у своїх позиціях щодо пом’якшення покарання, наскільки цінною є інформацію для слідства та яке покарання прокурор вважає припустимим/достатнім. Отож, за таких обставин, слідство може нести репутаційну відповідальність за ті умови покарання, які вони узгодили з підозрюваним, якщо суспільство не схвалюватиме такі домовленості. Подібне може заважати раціональній оцінці переваг та недоліків у резонансних справах.
Як це може спрацювати по факту?
Розглянемо, як український механізм угоди зі слідством може працювати у справі ексголови Верховного Суду Всеволода Князєва. Угода про визнання винуватості застосовувалась у звинуваченнях за його статтею 57 разів за 2022 рік. Утім більшість з них (53) укладались при звинуваченнях за частиною першою цієї статті, а за частиною четвертою (як у справі Князєва) лише 1. На цьому етапі розслідування усієї справи слідству важко притягнути до відповідальності інших потенційних співучасників, орієнтовне число яких – 13 людей, адже кількість доказів проти них – недостатня.Одним з виходів з цієї ситуації є свідчення та наявна у Князєва інформація. Адвокати підозрюваного стверджують, що він готовий надати слідству інформацію про всіх суддів Верховного Суду, котрі були залучені до корупційної схеми. Утім, підозрюваний не погоджується з мінімальним можливим покаранням (8 років ув’язнення), котре може запропонувати САП шляхом укладання угоди про визнання винуватості з додаванням позиції про співпрацю.
Варто відзначити, що прокурор би міг за наявності пом’якшуючих обставин (стаття 66 ККУ) домовитися з обвинуваченим про призначення більш м’якого покарання, ніж передбачено відповідною санкцією (тобто в випадку Князєва запропонувати покарання менше 8 років). Однак, у кримінальному законодавстві існує пряма заборона про призначення особі, яка вчинила корупційний злочин, більш м’якого покарання, навіть за наявності пом’якшуючих обставин.
Наразі серед представників правничих кіл та у суспільстві загалом точиться дискусія щодо удосконалення законодавства і надання права прокурору пропонувати більш “вигідний” для винного строк чи вид покарання (наприклад, не 8 років позбавлення волі, як у санкції, а 5 років).
Проте, тоді постає питання етичного характеру. Існує вибір: покарати топ-корупціонера у суді чи залучити до справи та, можливо, притягнути до відповідальності близько 13 корупціонерів у Верховному Суді, але суттєво зменшити покарання для корупціонера, відомого на всю країну.
А як в інших країнах? Розглянемо на прикладі Великої Британії, Польщі, Румунії та США.
Велика Британія
Угоди про визнання вини у Великій Британії також відома як «plea deal», може бути укладена між прокурорами та звинуваченим на будь-якому етапі судового процесу. Зменшення вироку у системі Великої Британії дуже регламентовані; якщо підсудний визнає вину до або під час першого судового засідання, строк ув’язнення зменшують на третину (art. 73 Sentencing code). Надалі можливе скорочення знижується відповідно з просуванням справи аж до однієї десятої від вироку. Згідно з офіційною статистикою уряду, у 70% справ обвинувачені визнають провину і справа не доходить до суду присяжних. Угоди про співпрацю зі слідством, котрі передбачають свідчення та/або надання інформації слідству, регламентуються статтею 74 Кодексу винесення вироків. Згідно з законодавством, немає чітких правил зменшення строку ув’язнення, якщо підозрюваний співпрацює зі слідством. Скорочення строку в такому випадку вирішує суддя, враховуючи надану підсудним інформацію та її корисність. Отож, при співпраці зі слідством, обвинувачений може розраховувати на зменшення строку покарання за визнання винуватості та, не обов’язково, отримує додаткове зменшення від судді за співпрацю. Суддя не повідомляє про це зменшення на відкритому засіданні, а інформує прокурорів та сторону захисту, це зроблено для безпеки підсудних. З цієї ж причини немає офіційної статистики щодо кількості угод про співпрацю зі слідством.
Польща
Угода про визнання провини в Польщі передбачає: якщо строк покарання не перевищує 15 років, то у межах інкримінованої статті можна обрати будь-яку кількість років покарання (387 КПК), але цей строк має бути затвердженим суддею, який перевіряє добровільність угоди, відповідність порушення та покарання. При угоді про співпрацю, підсудний має надати свідчення або інформацію та сприяти слідству. У рамках такої угоди строк призначеного ув’язнення може бути суттєво зменшений (статті 60-62 КК). До того ж, може бути застосоване умовне покарання, навіть якщо воно не передбачене в конкретному випадку.
Румунія
Угода про визнання винуватості в Румунії, яка регулюється Статтею 478 Кримінального процесуального кодексу, належить до ключових інструментів правосуддя. Якщо максимальний строк покарання за скоєне правопорушення не перевищує 7 років, визнаючи провину, підсудний може розраховувати на зменшення строку ув’язнення на третину. У випадку накладення штрафу, останній підлягає скороченню на одну четверту.Угода про співпрацю врегульована статтею 411 Кримінального кодексу. Якщо підсудний сприяв під час кримінального переслідування встановленню істини та притягненню до правосуддя інших учасників, надавав суттєву інформацію, строк його ув’язнення може бути зменшений на половину.
США
У США угода щодо визнання винуватості застосовується дуже часто. Дослідження за 2023 рік демонструє, що угода про визнання винуватості присутня у вражаючій кількості справ – 98% випадків, підкреслюючи її значущість та розповсюдженість в американській правовій практиці. Якщо відбувається розгляд федеральних справ, то обвинувачений та прокурор можуть домовитись про угоду про визнання винуватості, проте зменшення строку покарання вирішує суддя. У такій ситуації передбачене обов’язкове зменшення рівня тяжкості порушення. Прокурор може також просити суддю винести більш м’який вирок, утім, остаточне рішення за суддею. Важливим є те, що суд може не прийняти угоду або не дотриматись умов, описаних у ній, у такому випадку обвинувачений може відкликати угоду, що ніяк не вплине на судовий процес.
Угода про співпрацю передбачає прийняття винуватості за власні дії. Згідно з 18 U.S.C. § 3553(e) та 28 U.S.C. § 994(n), важливий акцент робиться на можливості суттєвої допомоги у розслідуванні або судовому переслідуванні осіб, які скоїли правопорушення. Ця специфічна допомога може виправдати застосування покарання, яке нижче мінімального, встановленого законом. Важливо відзначити, що зниження покарання за суттєву допомогу сумується зі зменшенням покарання за прийняття винуватості. Суттєва допомога спрямована на активну участь у розслідуванні та судовому переслідуванні злочинів, вчинених іншими підозрюваними.
Які висновки можна зробити в Україні?
Угода про визнання винуватості є дуже поширеним явищем у судових процедурах розглянутих держав, зокрема Великої Британії та США. Українське регулювання угоди про визнання винуватості подібне до тих країн, котрі були розглянуті. Враховуючи судові практики, коли суд може додатково пом’якшити покарання, можна сказати, що регулювання більш лояльне до обвинувачених.
Українське законодавство не передбачає окремої угоди про співпрацю як такої; вона реалізується як одна з можливих (або необхідних – за визначенням прокурора) умов угоди про визнання винуватості. У той же час, співпраця зі слідством не передбачає гарантованої додаткової вигоди обвинуваченому, якщо прокурор згоден на визнання винуватості без співпраці.
У всіх чотирьох розглянутих державах є чіткі винагороди: у Великій Британії та США – додаткове зменшення вироку, у Румунії – зменшення на половину, у Польщі можуть навіть застосувати умовне покарання або суттєве зменшення строку покарання. В Україні додаткове пом’якшення покарання можна узгодити з прокурором, проте для цього потрібна наявність спеціальних обставин та чіткої вигоди для суспільства. Можливо, відсутність чітких гарантій додаткового зменшення строку демотивує підозрюваних йти на угоди. Введення регламентованого пом’якшення вироку за співпрацю в рамках угод зі слідством може збільшити як бажання підозрюваних самим просити угоду та вказувати на залучених у «схему» людей, так і прибрати певну «суб’єктивність» прокурора під час процесу прийняття рішень про пом’якшення покарання.
