За цей рік Рада плідно працювала, прийнявши [на момент публікації тексту] 231 закон). Деякі з них викликали цілий спектр емоцій – від криків «зрада!» у соціальних мережах до більш позитивної реакції на нововведення. Інші ж закони пройшли нібито поза увагою громадськості, хоча вони матимуть значний вплив на суспільство. Пропонуємо розглянути 5 законів, прийнятих цього року, які вплинуть на Україну, на війну та на суспільство.
Дисклеймер: зазначені закони не обов’язково є «хорошими» чи «поганими» – про їх якість зможуть говорити Кабмін та профільні експерти лише з часом, після їх імплементації. Ми ж виділили найбільш важливі – тобто ті, великий вплив яких важко заперечити.
Закон 3077-IX від 02.05.2023 «Про службу в органах місцевого самоврядування»
Чому це важливо: Цей закон було визнано профільним комітетом як один із пріоритетних у сфері децентралізацїї. Над його розробкою працювали два роки із залученням численних громадських організацій та асоціацій, а саме прийняття закону отримало схвальні відгуки від громадського середовища. Законопроєкт про службу в ОМС є інтегральною частиною реформи децентралізації, як і реформи державної служби. Ввійде в дію закон вже після закінчення війни – проте підготовка до нових правил відбувається вже зараз.
Що змінює: Оптимізація процесів оплати праці та її прозорості, відповідні виплати будуть публікуватися у відкритому доступі. Затвердження нової посади – керівника служби в ОМС, який забезпечуватиме належні умови праці та проведення справедливих конкурсів на керівні посади. Самі конкурси також стануть більш прозорими: інтерв’ю переможців будуть публікуватися для загалу. Загалом працівники отримають додатковий правовий захист, а їхній статус нарешті буде визначено в законі належним чином.
Ініціатор(и): Кабінет Міністрів України.
Закон 3161-IX від 28.06.2023 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань, пов’язаних із проходженням військової служби під час дії воєнного стану»
Чому це важливо: З початком повномасштабного вторгнення грошові виплати військовослужбовцям відчутно зросли. Проте з часом масова мобілізація та одночасне падіння економіки спричинили розмови про зменшення виплат: навантаження на бюджет виявилося непомірним. Як пізніше висловився Міністр фінансів: «Неможливо порахувати і неможливо це профінансувати». Хоч з іншою аргументацією, але погодилися й у Міністерстві оборони: у відомстві наголошували на «дотриманні принципів справедливості щодо стимулювання воїнів сил безпеки і оборони України». Отож, вже з лютого 2023 року деяким категоріям військовослужбовців було зменшено розмір додаткової грошової винагороди. Таке рішення викликало різку реакцію в суспільстві. Пів року дискусій та боротьби по тому було прийнято рішення збільшити виплати деяким категоріям військовослужбовців, і Кабмін постановою уточнив категорії та розмір виплат.
Що змінює: Різні категорії військовослужбовцям отримали різне збільшення додаткової грошової винагороди. Так, 100 000 грн тепер отримують військовослужбовці ракетних військ та артилерії, як і ті, хто здійснюють розмінування у зоні бойових дій. 50 000 грн – військовослужбовці зі складу командування та штабів. Ті, хто здійснюють розмінування поза зоною бойових дій, отримають додаткову винагороду у розмірі 30 000 грн. Збільшено винагороду пораненим військовим до 20 100 гривень, а також інструкторам учбових центрів – від 15 000 до 30 000 грн. Також цей закон збільшив строк відпустки – до 30 днів на рік.
Ініціатор(и): Голова фракції «Слуга народу» Давид Арахамія та ще 125 народних депутатів.
Закон 3354-IX від 24.08.2023 «Про правотворчу діяльність»
Чому це важливо: За більш ніж 30 років незалежності України не був прийнятий «закон про закони», який би регулював законодавчу діяльність. Визначення «закону», «нормативно-правового акту» та інших важливих документів залишалися лише в теорії. Протягом історії української правотворчості стали явними й інші проблеми, пов’язані з відсутністю якісної регуляції процесу. Відсутність довгострокового планування правотворчої діяльності, відсутність встановлених правил оформлення, як і неефективність контролю за втіленням законів виконавчою владою – все це негативно впливало на розвиток законодавства України. Тож новий закон «Про правотворчу діяльність» має це виправити.
Що змінює: Закон «Про правотворчу діяльність» має на меті встановити правила ефективної розробки законодавства та якісного контролю над його втіленням. У законі встановлюються дефініції таких понять, як «закон», «кодекс», «законодавство України» та інших. Також вводиться правовий моніторинг задля більш чіткого парламентського контролю над ефективністю застосування законодавства. Регулюванню підлягатиме і правотворчість: вводиться створення низки аналітичних, прогнозних та програмних документів публічної політики. Також детально розписано кожен етап створення нормативно-правових актів.
Ініціатор(и): Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук та ще 190 народних депутатів.
Закон 3384-IX від 20.09.2023 «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану»
Чому це важливо: На початку вторгнення Рада заморозила обов’язковість подання декларацій для чиновників до мирних часів. Причиною такого рішення була реакція на повномасштабну війну – велика частина держслужбовців та їх сімей перебували на окупованих територіях, і наявність публічної інформації могла наразити їх на пряму небезпеку. Проте з часом боротьба з корупцією повернулася в центр уваги громадянського суспільства та міжнародних партнерів. Так, зокрема, повернення декларування та відкриття реєстру було однією з вимог: МВФ – для отримання фінансування, ЄС – для початку переговорів щодо членства в Союзі. Тож закон щодо відновлення обов’язкової подачі декларацій було прийнято, хоча і з одним «але»: відкриття реєстру призначалося аж на період після закінчення воєнного стану. Ця деталь викликала жорстку реакцію громадськості, тому Президент ветував закон з вимогою відкрити декларації негайно – і зібрав необхідну кількість голосів.
Що змінює: Не пізніше ніж за 90 днів з дня набрання чинності закону уповноважені особи змушені подати декларації за 2022-2023 роки (якщо не подали їх раніше). Якщо суб’єкти декларування проходять військову службу або перебувають на тимчасово окупованих територіях, строки подачі декларацій для них різняться: подача декларацій має відбутися за 90 днів від моменту деокупації місця перебування особи; повернення з пункту постійної дислокації; з дня припинення повноважень; з дня скасування воєнного стану. Також доступ до Єдиного державного реєстру декларацій відкривається протягом 30 днів із моменту набуття чинності закону.
Ініціатор(и): Голова фракції «Слуга народу» Давид Арахамія та ще 40 народних депутатів.
Закон 3428-IX від 08.11.2023 «Про внесення змін до розділу VI Бюджетного кодексу України щодо забезпечення підтримки обороноздатності держави та розвитку оборонно-промислового комплексу України»
Чому це важливо: Повномасштабне вторгнення та значно більший рівень мобілізації спричинили значне збільшення державних витрат на виплати військовослужбовцям. Унаслідок цього збільшився і розмір ПДФО, який виплачується в місцеві бюджети, у яких дислоковані військові частини. Отож, тоді як державний бюджет отримав значний дефіцит у розмірі 50%, велика кількість місцевих бюджетів свої доходи збільшили – все завдяки ПДФО військовослужбовців. Та витрати громад звернули на себе увагу громадян, від ЗМІ зокрема. Почали лунати питання: а чи варто витрачати гроші на парки та бруківку під час повномасштабної війни? Схожі питання щодо ефективності витрат постали і у центральної влади, враховуючи глибоку нестачу коштів у державному бюджеті. Тож з’явиласяідея перерозподілити ПДФО від зарплат військових до державного бюджету, хоча тут питань постало ще більше. З одного боку, держава потребує більше коштів у збройній боротьбі з загарбником. Водночас, останні роки Україна робила зважений поступ на шляху до децентралізації, наділяючи громади все більшою владою, – і цей закон означає різкий розворот від проголошених цінностей. Зрештою, рішення про перерахування «військового» ПДФО до центрального бюджету було прийнято. Та що це означатиме насправді: закономірну централізацію держави у стані війни чи наступ на громади і скочування до авторитаризму? Відповідь дасть лиш час.
Що змінює: У 2024 році з «військового» ПДФО заплановано отримати близько 96 мільярдів гривень. З них 45% буде виділено Адміністрації Держспецзв’язку для виробництва та закупівлі безпілотників; 45% – Міністерству з питань стратегічних галузей промисловості України для розвитку оборонно-промислового комплексу та 10% – військовим частинам відповідно до сплаченого ПДФО. Також збільшено видатки на дотації місцевим бюджетам задля запобігання їх дефіциту та компенсації втрати “військового” ПДФО.
Ініціатор(и): Кабінет Міністрів України.
На другому році повномасштабної війни найважливіші закони, прийняті Верховною Радою, позначаються продовженням збройного спротиву проти країни-окупанта. Та попри війну, Україна продовжує реформи і в інших сферах, зокрема – в антикорупційній. Частину законів було прийнято під тиском громадськості та взятих на себе зобов’язань, а частина була результатом багаторічної кропіткої роботи. Деякі закони ставали об’єктами довгих та жорстких дискусій, а інші – отримували безумовну підтримку. 2024 рік кине нові виклики українським парламентарям. Ми ж сподіваємося, що Парламент зможе гідно на них відповісти.
