Стабілізація в умовах воєнного стану
Верховна Рада продовжує свою роботу в умовах воєнного стану, сповнену викликів як для системи управління державою загалом, так і для парламенту зокрема. Втім, за цю сесію спостерігається стабілізація законодавчих процесів.
Це означає, що Верховна Рада все ще займається тим порядком денним, який виник після 24 лютого 2022 року, однак її робота вже не є настільки екстраординарною та спішною. Робочі процеси налагоджені настільки, що стало можливим частково повернутися до питань, які були наявні у порядку денному до повномасштабного вторгнення.
Загалом Моніторинг роботи 8 сесії IX скликання Верховної Ради показав три ключові тенденції – посилення позицій Кабміну, зменшення законодавчого спаму та власне стабілізацію роботи у режимі воєнного стану.
Протягом 8 сесії було зареєстровано 385 законопроєктів, а у залі засідань розглянуто – 207. 138 законопроєктів стали законами.
При цьому показовою особливістю є те, що вперше за дуже тривалий період, як мінімум за все ІХ скликання, кількість зареєстрованих законопроєктів у Верховній Раді за сесію менша за кількість депутатів Верховної Ради. В середньому, 1 депутат є ініціатором 0,94 законопроєктів, що є також відображенням тенденції на зменшення законодавчого спаму.
Зменшення кількості зареєстрованих законопроєктів на 1 депутата є сталим трендом, однак саме у 8 сесії рівень 1 законопроєкт на 1 депутата для більшості фракцій був пройдений у сторону зменшення.
Також примітно, що Кабінет Міністрів покращив свою взаємодію з Верховною Радою та почав більш ефективно просувати свої законопроєкти. А це свідчить про те, що уряд поліпшує свої позиції як субʼєкт законодавчої ініціативи, хоча раніше часто відставав від депутатів та президента. Так, Кабмін значно збільшив частку законодавчих ініціатив – 30% від всіх законів, прийнятих протягом 8 сесії, були ініційовані Урядом. Для Кабміну це рекорд за все IX скликання.
Цікавим є й стан справ щодо проходження законопроєктів: динаміка 8 сесії чимось продовжує динаміку першого півріччя воєнного стану, а чимось повертається до динаміки 6 сесії. Частина законопроєктів належать до воєнного порядку денного, але інша частина – це ті ініціативи, що розроблялися та реєструвалися до 24 лютого 2022 року (для другого читання це співвідношення становить приблизно 50/50).
Президент, як суб’єкт законодавчої ініціативи, повернувся до більш звичної роботи: 20% президентських ініціатив, прийнятих у першому читанні та в цілому, складають саме «звичайні» закони. У той час як протягом першого півріччя воєнного стану прийняті закони, ініціатором яких був Президент, – це виключно ратифікації та символічні закони. Щодо депутатських законопроєктів, то вперше за останні чотири сесії саме їх проєкти законів найповільніше проходили між прийняттям в першому читанні, в другому читанні та в цілому. Тим не менш, як депутатські, так і урядові законопроєкти в середньому опрацьовувалися швидше, ніж протягом 6 сесії, тривалість якої була аналогічною.
Зазначимо, що опрацювання законопроєктів комітетами та експертно-аналітичними підрозділами, а також процеси політичного погодження законопроєктів приблизно відповідають динаміці першого півріччя воєнного стану. Час підготовки проєктів законів до другого читання дещо зріс, а для 40% законопроєктів цей показник збільшився на 17-19 днів.
За 8 сесію було підготовлено 42 висновки головних комітетів про відхилення проєктів законів. Висновки про відхилення можуть свідчити як про політичну лояльність комітетів, так і про рівень якості підготовки законопроєктів.
Президентські законопроєкти, схоже, витримують обидва критерії, оскільки не мають висновків про відхилення. Урядові законопроєкти теж видаються непоганими: лише 2 з них все ж отримали висновок про відхилення. Основну масу висновків про відхилення отримали законопроєкти депутатів фракції «Слуга народу», що логічно, зважаючи на кількість депутатів цієї фракції та їх законодавчу активність. Інші фракції та групи отримали по менш ніж 5 висновків про відхилення.
Класично, у моніторингу ми окремо аналізуємо й аспект, пов’язаний з порушеннями Регламенту. Частка порушень протягом першого читання зменшилася, а от протягом другого – майже не змінилася в порівнянні з попередньою сесією. Це можна пояснити розподілом часток законопроєктів за читаннями: протягом перших пів року воєнного стану більшість законопроєктів приймалися в першому читанні та в цілому, а зараз більшість приймається в другому читанні.
Процедури розгляду до 63% законів мали порушення. Водночас практика прийняття законопроєктів «з коліс» майже припинилася – жоден законопроєкт не був прийнятий в день його реєстрації, лише один було прийнято на наступний день після реєстрації.
Цю сесію можна охарактеризувати як «стабілізаційну» для діяльності Верховної Ради в умовах воєнного стану. За налагодженої та стабільної роботи Парламент має змогу приділяти достатньо часу на розгляд законопроєктів – це означає переважне їх прийняття у другому читанні, а не в першому. Тобто Верховна Рада змогла адаптувати роботу таким чином, щоб важливі проєкти законів розглядалися та опрацьовувалися більший час, а це зазвичай свідчить про більш якісні закони. Хоч й порушення у законодавчих процедурах залишається все ще на високому рівні.
Більше про роботу Парламенту за друге півріччя повномасштабного вторгнення читайте у моніторингу наших аналітиків.
Це дослідження підготовано за фінансової підтримки Швеції.
