Рятівне коло: Як сусіди України підтримують економіку під час коронакризи?

У новинних стрічках та сюжетах теленовин вже неодноразово висвітлювалася інформація про те,  як перші економіки світу (США, Великобританія, Німеччина, Іспанія тощо) протистоять економічній кризі, викликаній пандемією SARS-CoV-2. Утім, коли українці чують про 200 мільярдів допомоги в Іспанії, півтрильйона допомоги в Німеччині чи 3 трильйони допомоги в США, то ці цифри видаються захмарними. Адже ВВП нашої країни складає близько $130 мільярдів. Тобто, одна лише Іспанія для подолання кризи виділила коштів на суму,  у півтора рази більшу за річний ВВП України. Насправді, будь-які обсяги, виділених у розвинених економіках коштів, для України будуть видаватися фантастичними.

Тому ми вирішили подивитися на те, як економічним наслідкам коронавірусної кризи протистоять наші сусіди – ті держави, чиї економічні показники та умови життя більш релевантні для проведення аналогій з Україною.

Типи відповідей на економічну кризу, викликану SARS-CoV-2

У цьому огляді проаналізовано прямі економічні заходи України та її сусідів з протистояння економічній кризі, викликаної епідемією SARS-CoV-2. Це – прямі виплати, компенсації, безвідсоткові кредити чи кредитні гарантії. Їх можна відносно легко порівнювати.

Крім цих прямих заходів, усі держави здійснювали податкові, монетарні й макрофінансові заходи. Це можуть бути звільнення від штрафів, перенесення терміну сплати певних податків, відміна сплати частини податків або зменшення певних податків, зборів, внесків, мораторій на перевірки, перенесення термінів виплат по кредитах, зміна облікової ставки, перегляд критеріїв для надання кредитів тощо. Їх порівняння не є так само очевидним, а детальний розгляд потребує значного занурення в особливості податкової та банківської систем кожної держави, тому ці заходи винесені за поле цього матеріалу.

Епідемія SARS-CoV-2 пов’язана з запровадженням карантину, обмежень на пересування громадян, а також на роботу компаній та подекуди цілих галузей. У зв’язку з цим попит на певні товари та послуги падає, а в компаній, що їх надають, зменшується кількість грошей для виплати заробітних плат. Якщо ж людині не платити зарплату, то в неї не буде коштів для купівлі інших товарів та послуг. Тож брак коштів вдарить по попиту навіть після закінчення карантину. Виходить порочне коло, що запустилося введенням карантину: зниження попиту → відсутність коштів для виплати заробітних плат → зниження попиту.

Зниження попиту означає, що компаніям бракує операційних коштів, тому вони не можуть вести свою діяльність. Таким чином перериваються виробничо-постачальницькі ланцюги.

Тому державні заходи з протистояння спричиненої коронавірусом економічній кризі включають (чи мають включати) забезпечення роботи економіки, а саме – гарантування виплати зарплат та забезпечення компаній коштами для продовження функціонування виробничо-постачальницьких ланцюгів.

Якщо розглядати Україну та її сусідів, то можна виокремити три типи заходів з підтримки економіки під час кризи.

Польща, Словаччина, Румунія, та, з деякими зауваженнями, Угорщина йдуть цим шляхом. У цих країнах держава компенсує роботодавцю 50-80% зарплатні працівника. Навіть якщо людина тимчасово не працює (наприклад, компанія призупинила свою діяльність через карантин та епідемію) або якщо один з батьків вимушений сидіти вдома, доглядаючи дитину (яка не ходить до школи/садочка), то йому все одно виплачується 50-80% зарплатні. Середні та малі підприємства, що продовжують працювати, але втратили частину доходу, отримують додаткові кошти на виплату зарплатні працівникам. Обсяг цих коштів залежить від відсотку втраченого доходу.

Крім цього, Єврокомісія прийняла рамковий документ для підтримки економік держав-членів ЄС. Саме на його основі Польща, Словаччина, Румунія та Угорщина будують свою політику допомоги економіці. Цей документ передбачає таке:

• Прямі гранти, капітальні вкладення, вибіркові податкові пільги сумою до 800 тисяч євро на одну компанію для забезпечення нагальної потреби в ліквідності.
• Державні гарантії на кредити для компаній. Вони можуть покривати до 90% кредитних ризиків, а для позик до 800 тисяч євро – 100% кредитних ризиків.
• Субсидовані кредити для компаній для покриття негайного оборотного капіталу. Для кредитів до 800 тисяч євро – кредити під 0%.
• Підтримка у формі субсидій на зарплати.
• Підтримка у формі відтермінування сплати податків, чи соціальних внесків.

Є й інші заходи, але це основні.

Україна, Росія, та, з деякими зауваженнями, Молдова належать до другого типу відповіді. Вони дещо збільшили допомогу по безробіттю та можуть компенсувати зарплатню на рівні мінімальної зарплатні. Крім цього, здійснюються одноразові виплати певним категоріям населення (пенсіонери та діти). Програми допомоги бізнесу у формі безвідсоткових кредитів для виплати заробітної плати та забезпечення оборотних коштів – обмежені або відсутні.

Полягає у відсутності прямої державної підтримки. Ні особливих виплат по безробіттю, ні спеціальних форм кредитування немає. Білорусь запровадила деякі податкові та монетарні заходи, але саме прямої допомоги для забезпечення населення грошима або бізнесу оборотними коштами – немає.

Детально по кожній країні

Огляд був написаний з використанням матеріалів МВФ та окремих джерел (закони, аналітичні статті), посилання на які можна знайти в кінці детального опису заходів кожної країни.

• Малий та середній бізнес може, відповідно до ст. 47¹ ЗУ «Про зайнятість населення», отримати кошти на виплату своїм працівникам, допомогу по частковому безробіттю. Ця допомога надається в розмірі 2/3 тарифної сітки відповідно до кількості годин, на які зменшилася діяльність підприємства, але не більше розміру мінімальної зарплати (4723 грн).
• Пенсіонери, в яких пенсія менше 5000 грн, отримали одноразову допомогу у 1000 грн.
• Пенсіонери старше 80 років та ще деякі категорії населення отримали підвищення пенсії на 500 грн.
• Допомога по безробіттю збільшилася на 170-350 грн.
• ФОПи 1 та 2 груп платників єдиного податку отримують 1779 грн на місяць на дитину віком до 6 років та 2218 грн на місяць на дитину віком 6-10 років.
• Лікарі, що залучені до боротьби з SARS-CoV-2, отримують доплату у розмірі 300% окладу, а соціальні працівники, що залучені до протидії SARS-CoV-2, мають отримати доплату у 100% зарплатні.
• Для малого та середнього бізнесу діє програма 3-5-7-9. За нею держава субсидує процентні ставки по кредитах до рівня 3, 5, 7 чи 9% за виконання певних умов (таких, як продовження діяльності, збереження робочих місць тощо).
• Кредити під 0% надаються для рефінансування існуючої заборгованості в банках України. Це означає, що, якщо роботодавець вже має кредити, то він може взяти новий кредит під 0% для сплати старого кредиту. Тобто, держава ніби відкладає термін сплати старого кредиту. Для цього роботодавець має зберегти не менше 60% рівня заробітної плати для не менше ніж 80% робітників.
• Сукупна сума державної підтримки не має перевищувати 200 тисяч євро на 1 компанію.
• Також, відповідно до пункту 5 Прикінцевих та перехідних положень «Основи законодавства України про охорону здоров’я», КМУ разом з НБУ мали б до кінця квітня розробити та затвердити національну програму цільових кредитів для забезпечення фонду заробітної плати з пільговим безвідсотковим періодом. Тобто, це та програма, яка впроваджується в ЄС та є в обмеженому вигляді навіть у Росії. Але наразі така програма не затверджена.
• Сукупний розмір коштів виділених на підтримку економіки під час коронавірусу можна оцінити у 82,4 млрд грн, або 3 млрд $, або 2,3 % ВВП. Саме на таку суму збільшилася видаткова частина бюджету відповідно до змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 13.04.2020. При цьому, частина бюджету була перерозподілена. Серед основних показників можна згадати 65 мільярдів для Фонду боротьби з епідемією, 15 мільярдів – Міністерству охорони здоров’я, 10 мільярдів на підвищення пенсій.
• Отже, в Україні є виплати по безробіттю на рівні 2/3 тарифної сітки, але не більше мінімальної зарплатні, є одноразові допомоги, є програма 3,5,7,9 та рефінансування під 0%, проте наразі немає програм по відшкодуванню зарплатні за умови її виплати роботодавцем та немає програми забезпечення ліквідності компаній під 0% та кредитних гарантій, як в ЄС.
• Крім цього, запроваджені інші заходи, як-от скасування деяких штрафів за порушення податкового законодавства, відміна сплати єдиного соціального внеску для певних категорій, можливість вираховувати кошти, витрачені на лікуванні від SARS-CoV-2, при сплаті ПДФО, скасування штрафів за прострочення кредитів на час карантину, тимчасове скасування податків на землю та нерухомість, інші заходи непрямої підтримки економіки.
• Джерела: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8.

• Держава компенсує роботодавцеві 50% мінімальної зарплати (1300 злотих, 345 $) на 1 працівника. Ця допомога виплачується компаніям, що були змушені тимчасово припинити роботу на час карантину. Роботодавець при цьому має виплачувати зарплату в розмірі 50% базової ставки працівника, але не менше розміру мінімальної зарплати.
• Роботодавці, які скоротили робочий час на 20-50 %, отримують субсидії від держави у розмірі 50 % зарплати працівника, але не більше, ніж 40% середньої зарплати по країні (2200 злотих, 525$).
• Додатково малі та середні підприємці, чий дохід впав, можуть отримати субсидії в розмірі, що залежить від розміру втраченого доходу:
  • Якщо продажі впали на 30%, можна отримати 50% мінімальної зарплати на працівника;
  • Якщо продажі впали на 50%, можна отримати 70% мінімальної зарплати на працівника;
  • Якщо продажі впали на 80%, можна отримати 90% мінімальної зарплати на працівника.
• Виділені додаткові фонди на медичне обладнання.
• Є виплати по догляду за дитиною
• Діє програма по кредитах під 0% та кредитних гарантіях.
• Бюджетні заходи оцінюються у 93 млрд злотих, або 4,2% ВВП.
• Програма по наданню кредитів та кредитних гарантій оцінюється у 75 млрд злотих, або 3,3% ВВП.
• Програма по забезпеченню ліквідності бізнесу оцінюється у 100 млрд злотих, або 4,5 % ВВП.
• Загалом програма підтримки економіки оцінюється у майже 300 мільярдів злотих, або 70 мільярдів $, або 12% ВВП
• Крім прямої підтримки, компанії з 10-49 працівниками отримують компенсацію 50% страхових платежів, компанії зі штатом до 9 працівників отримують компенсацію 100%. При цьому частина податків та внесків відмінена або термін їх сплати перенесений, діють інші податкові та монетарні заходи.
• Джерела: 1, 2, 3

• На відміну від інших сусідів України та й самої України, Білорусь не запровадила жодного прямого заходу підтримки економіки. Президент Білорусі не вважає епідемію SARS-CoV-2 значною загрозою. Карантинні заходи Білорусі дуже обмежені (порівняно з іншими державами), а на 9 травня навіть відбувся парад.
• Були анонсовані податкові пільги та відтермінування сплати податків, але не зрозуміло, яким чином та коли вони будуть реалізовані.
• Серед вже прийнятих заходів можна згадати податкові пільги та канікули. Проте вони були прийняті 24 квітня, вже після терміну сплати податків, тому їхній вплив – доволі обмежений.
• Білорусь запровадила деякі монетарні заходи (і податкові, і монетарні заходи не є предметом цього огляду, тому детально розглядатися не будуть). Більшість з них носить рекомендаційний характер. Загалом, навіть монетарні заходи, прийняті в Білорусі, значно поступаються монетарним заходам інших держав.
• Джерела: 1, 2

• 2 % ВВП (біля 4,8 млрд $) заплановано витратити на :
  • Компенсацію 75% зарплати працівникам, що знаходяться в технічному безробітті, – тобто коли компанія не може працювати через карантин та епідемію SARS-CoV-2.
  • Компенсацію 75% зарплати батькам, які доглядають за дітьми, поки закриті школи.
  • Компенсації не можуть перевищувати середню зарплатню – 5429 леїв (1200$).
  • Збільшення фондів охорони здоров’я.
• 1,5% ВВП (біля 3,6 млрд $) заплановано витратити на програму підтримки бізнесу: безвідсоткові кредити, покриття до 90% кредитного ризику, кредитні гарантії тощо.
• Тобто, загалом планується витратити 35 млрд леїв, або 8,4 млрд $, або 3,5% ВВП.
• Крім прямої підтримки, діють податкові знижки на податок на прибуток, відтермінування оплати комунальних послуг на три місяці, відкладення оплати податку на власність на три місяці, інші податкові та монетарні заходи.
• Джерела: 1, 2, 3, 4

• З початком епідемії SARS-CoV-2 в Молдові було введено надзвичайний стан і встановлено ряд виплат. Проте опозиція оскаржила рішення про виділення цих коштів у конституційному суді у зв’язку з тим, що цей закон не ухвалив парламент. Тож 9 квітня конституційний суд визнав закон недійсним, тому затверджені виплати стали також недійсними.
• Потім, 23 квітня, уряд зміг провести в парламенті закон про внесення змін до державного бюджету. Разом з ним парламент ухвалив кредитні угоди з МВФ та Росією. Проте вже 7 травня Конституційний суд визнав договір з Росією неконституційним. Заходи, прийняті в рамках «першого антикризового пакету», частково були перенесені в другий пакет, до них були додані нові заходи.
• «Перший антикризовий пакет» передбачав виділення 700 млн леїв, або 39 млн доларів. 2775 леїв (150 $) планувалося виплачувати як допомогу по безробіттю, у тому числі тим громадянам, які повернулися з-за кордону. Також планувалося виплачувати різницю в допомозі по безробіттю, якщо вона не досягала 2775 леїв. На 200 леїв (11 $) були збільшені мінімальні соціальні виплати та на 400 леїв (22 $) збільшилася допомога на дитину. Фермери мали отримувати по 800 леїв (44 $) субсидій.
• Після визнання першого антикризового пакету недійсним планувалося направити 300 млн леїв на допомогу підприємцям, 6 млн леїв на заохочення медичних працівників, 168 млн леїв на виплати по безробіттю, 200 млн леїв на соціальну допомогу та 10 млн леїв на створення нових робочих місць.
• 23 квітня був ухвалений другий антикризовий пакет. Тоді витратна частина бюджету виросла на 2 мільярди леїв (112 млн $), або майже 1% ВВП. З них 1 мільярд леїв направлявся на повернення ПДВ у вигляді різниці між розміром сплаченого ПДВ та сумою податків, що сплачені із заробітної плати. Це був такий захід підтримки бізнесу. Ще 90 млн леїв спрямовувалося на субсидування відсотків по кредитах, виплату заробітних плат. Решта коштів спрямовувалися на охорону здоров’я та соціальні виплати.
• Таким чином, враховуючи щотижневі зміни в розподілі бюджетних коштів, складно визначити якусь константу для порівняння з іншими країнами. Тому можна лише зробити загальний висновок, що антикризові заходи в Молдові складаються з субсидування відсотків по кредитах, виплат по безробіттю, одноразових соціальних виплат та повернення ПДВ.
• Крім цього, були введенні податкові та монетарні заходи: перенесення часу сплати податків, зміна облікової ставки й інші заходи.
• Джерела: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8

• Роботодавці, які були змушені скоротити робочі години на 15-75%, отримують державну компенсацію. Ця компенсація покриває 70% вартості цих годин, але не більше 315 євро на місяць строком на три місяці. Цей захід дещо вибивається з загальноєвропейського тренду, адже виплати фактично прив’язуються до рівня мінімальної зарплати, в той час як в Румунії, Словаччині та Польщі виплати прив’язуються до звичайної (а не мінімальної) зарплати працівника та обмежуються середньою зарплатою по країні.
• Лікарі отримують бонус у 1360 євро.
• 1,5 трильйона форинтів (4,6 млрд $) виділено на пакет фінансових інструментів допомоги бізнесу. Це – три типи кредитів, два інструменти фінансових гарантій, чотири капітальні програми. Усе це включає і безвідсоткові кредити, і покриття до 90% кредитного ризику.
• 450 мільярдів форинтів (1,4 млрд $) виділяється для інвестицій зі створенням нових робочих місць.
• 245 мільярдів форинтів (750 млн $) перерозподілено на медичну сферу.
• Загалом планується витратити 2,2 трлн форинтів, або 6,75 млрд $, або 4,2 % ВВП.
• Крім прямої підтримки, в Угорщині діють також податкові знижки, звільнення від сплати деяких податків, інші податкові та монетарні заходи.
• Джерела: 1, 2, 3

• Робітникам тих компаній, які через карантин та епідемію були змушені тимчасово закритися, виплачується 80% зарплатні. Їх компенсує держава. Ці виплати не можуть перевищувати 880 євро на 1 робітника.
• За певних умов, батьки можуть взяти відпустку для догляду за дитиною. Тоді їм виплачується 55% зарплатні.
• Залежно від розміру втраченого доходу, компаніям надається фінансова допомога:
  • якщо компанія втратила 20% доходу, то держава виплачує 180 євро допомоги на 1 працівника;
  • якщо компанія втратила 40% доходу, то держава виплачує 300 євро допомоги на 1 працівника;
  • якщо компанія втратила 60% доходу, то держава виплачує 420 євро допомоги на 1 працівника;
  • якщо компанія втратила 80% доходу, то держава виплачує 540 євро допомоги на 1 працівника;
• Виплати обмежені сумою у 200 тисяч євро на 1 компанію.
• Всього на допомогу компаніям виділяється 1 мільярд євро на місяць.
• 500 мільйонів євро на місяць виділяється для надання компаніям гарантій по кредитах.
• 150 млн євро виділяється на фінансові інструменти для забезпечення ліквідності.
• Загальна сума фінансової допомоги становить близько 2 мільярдів євро на місяць, або 2% ВВП. Ці заходи було запроваджено в кінці березня-на початку квітня. Тобто загальну суму, витрачену на підтримку економіки Словаччини, потрібно буде рахувати на час припинення карантину, і вона буде більше, ніж кошти, витрачені за один місяць у квітні.
• Крім прямої підтримки, роботодавці мають змогу відкласти сплату соціальних платежів (якщо вони втратили більше 40% доходу). Також запроваджено мораторій на виплату рентної плати до 30 червня, діють податкові знижки, термін сплати частини податків перенесено, діють інші податкові та монетарні заходи.
• Джерела: 1, 2, 3, 4, 5, 6.

• Допомога по безробіттю піднялася на 4000 рублів – до розміру мінімальної зарплатні у 12130 рублів (біля 160 $).
• Виплачується 5000 рублів (68 $) допомоги по догляду за дитиною до трьох років.
• Сім’ї, в яких середній дохід на 1 члена сім’ї не перевищує прожитковий мінімум, можуть отримати допомогу на дітей у віці 3-7 років у розмірі 50% прожиткового мінімуму для регіону, в якому проживає ця сім’я. У середньому по Росії це 5500 рублів (75 $).
• Медики, що працюють з хворими SARS-CoV-2 отримують додаткові соціальні виплати:
  • Лікарі отримають 80 тисяч рублів (1088 $) на місяць;
  • Медсестри отримають 50 тисяч рублів (680 $) на місяць;
  • Молодший медперсонал отримає 25 тисяч рублів (340 $) на місяць.
• Компанії в галузях, що найбільше постраждали від карантину та епідемії, можуть отримати наступну допомогу:
  • Кредити на виплату заробітної плати, за умови, що компанія зменшила штат не більше ніж на 10%. Кредит видається на термін до 12 місяців, з яких перші 6 місяців – безвідсоткові.
  • Допомога у розмірі 12130 рублів (розмір мінімальної зарплати) на одного працівника за умови, що компанія зменшила штат працівників не більше ніж на 10%.
  • Ці заходи стосуються лише компаній у тих галузях, які найбільше постраждали від карантину та епідемії. А саме – галузі перевезень, туризму, фізкультурно-оздоровчої діяльності, культури та сфери розваг.
• Субсидування процентних ставок по кредитах забудовників та до половини суми ставки по договору для кредитів малих та середніх підприємств за виконання певних умов.
• У березні на підтримку економіки було виділено 300 млрд рублів, пізніше додалися ще 200 млрд рублів на допомогу регіонам. Загальну суму виділеної (зарезервованої) допомоги експерти оцінюють у майже 1,5 трильйона рублів, або 19 мільярдів доларів, або 1,25 % ВВП. Експертна оцінка всього комплексу заходів, враховуючи й непрямі заходи, оцінюється у розмірі 2-2,8% ВВП.
• Крім прямої підтримки, страхові платежі для малого та середнього бізнесу зменшилися з 30 до 15%, зменшуються або переносяться соціальні внески, відкладається сплата частини податків та внесків, діють інші податкові та монетарні заходи.
• Джерела: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7