Рівно 20 років тому, 31 жовтня 2000 року, була прийнята резолюція Ради Безпеки ООН № 1325, більш відома як резолюція «Жінки, мир, безпека». Хочемо розповісти про основні її положення та важливість для нашої країни.
Хоча резолюція прийнята 20 років тому, світова спільнота, а саме Рада Безпеки ООН, активно її вдосконалює. На підтримку виконання цієї резолюції у 2008-2019 роках було прийнято ще 9 резолюцій РБ ООН під номерами: 1820, 1888, 1889, 1960, 2106, 2122, 2242, 2467, 2493.
Україна, як член ООН, теж має впроваджувати положення резолюції. Зокрема, у лютому 2016 року, Україна прийняла Національний план дій з виконання резолюції Ради Безпеки ООН 1325 «Жінки, мир, безпека» на період до 2020 року. Напередодні 20-ї річниці Україна ухвалила другий такий Національний план.
Якими є основні положення резолюції?
- Відзначається особлива важливість врахування потреб жінок та дівчат у конфліктних ситуаціях та особлива вразливість жінок перед негативними наслідками конфліктів.
- Рада Безпеки закликає держави-члени ООН активно залучати жінок до прийняття рішень на всіх рівнях в рамках національних, регіональних та міжнародних інститутів та механізмів запобігання, регулювання та вирішення конфліктів.
- Держави-члени ООН закликають включати гендерний компонент в польові операції, зокрема активніше залучати жінок у складі військових та поліцейських сил.
Подальші резолюції РБ ООН, на підтримку резолюції 1325, були спрямовані на протидію сексуальному насильству під час конфліктів, збільшенню залученості жінок до врегулювання конфліктних та пост-конфліктних ситуацій тощо.
Чому ця резолюція важлива?
Резолюція стала інституційною рамкою для інтеграції жінок до безпекового сектору. Вже більше 60 держав (серед яких і Україна) прийняли національні плани дій на виконання резолюції 1325. Плани дій прийняли також НАТО та ЄС. Залучення жінок до прийняття рішень та збільшення представлення жінок в армії та поліції значно підвищує ефективність протидії ґендерно зумовленому насильству та покращує врахування потреб жінок в ситуації конфлікту.
Україна вже має перші здобутки від імплементації резолюції 1325. У навчальних закладах сфери безпеки та оборони створюються посади гендерних радників, прийнято закон щодо забезпечення рівних прав і можливостей жінок і чоловіків під час проходження військової служби у ЗСУ, розширено перелік військових спеціальностей, які можуть займати жінки, а понад 27 тисяч жінок служать в ЗСУ.
Утім, українську імплементацію резолюції також критикують: жінки переважно займають фемінізовані посади в сферах забезпечення, логістики, медичної служби. Попри формальне розширення списку військових спеціальностей, існує неформальний опір збільшенню кількості жінок в секторі безпеки та оборони, а серед керівного складу (особливо на рівні звання «полковник» і вище) жінок майже немає.
Резолюція 1325 та інші резолюції, спрямовані на її підтримку (остання з яких прийнята у 2019), плани дій, демонструють зусилля щодо інтеграції жінок до миротворчих та безпекових процесів, але також вони є сигналом недостатності таких зусиль. Проблеми, на які спрямована резолюція 1325, досі не вирішені. Тому зараз, через 20 років після прийняття резолюції «Жінки, мир, безпека», потрібно збільшувати зусилля з її виконання.
