Результати нещодавнього дослідження Центру Разумкова показали – рівень довіри до діючої влади знижується. Зокрема, досі довіряють президентові Володимиру Зеленському 52% опитаних, а партії «Слуга народу» – усього 34%. Порівняно з вереснем 2019 року рівень довіри як до Президента, так і до партії більшості зменшився на третину. Це можна пояснити традиційним падінням довіри до будь якої влади через певний час після виборів, але можливо є й інші причини?
Вересень 2019 року. Верховна Рада нового скликання тільки почала роботу, а Володимир Зеленський нарешті отримав можливість формувати державну політику через пропрезидентську більшість у парламенті і, відповідно, контроль Кабінету Міністрів. Рівень підтримки влади на початок осені 2019 року був значною мірою зумовлений вдалою агітаційною роботою «зеленої команди», яка зуміла переконати громадян України в тому, що їхні проблеми спричинені діяльністю попередньої (старої) влади. Це резонувало з високим рівнем недовіри до Петра Порошенка. Вирішення проблем, яке запропонували «Слуги народу» полягало у новій політиці. Якою саме буде ця нова політика – кожен виборець, який підтримав партію Зеленського, додумував сам. Для працівника малого бізнесу це було зниження податків, для вчителя – підвищення зарплатні, для студента – диджиталізація, а для деяких осіб – ренаціоналізація Приватбанку.
Проблеми з рівнем довіри почалися тоді, коли Володимир Зеленський та партія «Слуга народу» отримали те, що бажали, – можливість формувати Кабінет Міністрів та здійснювати державну політику. Державна ж політика завжди є суперечливою. Неможливо одночасно задовольнити інтереси всіх груп населення. Підвищення зарплати працівникам державного сектору (як чиновникам, так і лікарям чи вчителям) потребує збільшення коштів державного бюджету. А це, у свою чергу, найчастіше вимагає підвищення рівня податків. Тобто неможливо значно збільшити зарплату вчителів та значно зменшити податки підприємців. Так само неможливо дозволити ввезення в Україну дешевих вживаних авто з Європи та піклуватися про довкілля через контроль рівня забруднення від вихлопних газів. Неможливо одночасно швидко «саджати» всіх, кого медіа зображують корупціонерами, та дотримуватися принципів верховенства права. Неможливо одночасно брати кредити у міжнародних фондів та повертати банки колишнім власникам.
За нові обличчя, які у результаті отримали більшість у парламенті, голосували ті, хто бажав неконкретного нового. Кожен вибір однієї з альтернатив державної політики відвертав від команди Зеленського прихильників іншої альтернативи, які у вересні по-своєму уявляли собі «нову політику». І за 6 місяців каденції третина вони вже зрозуміли, що їхня уявна нова політика відрізняється від реальної нової політики. Саме тому, у подальшому, рівень довіри продовжить падати. Це буде відбуватися доти, доки очікування виборців, принаймні щодо певних питань, будуть збігатися з реальними діями уряду.
