Після запровадження «локдауну вихідного дня» мер Львова Андрій Садовий заявив, що у Львові таке рішення Кабінету Міністрів не підтримають. Але чи може місто в особі органів місцевого самоврядування відмовитися виконувати постанови Кабміну?
Якщо коротко – ні. Постанови Кабінету Міністрів України обов’язкові до виконання.
Тепер детально. Стаття 143 Конституції передбачає:
«Органи місцевого самоврядування з питань здійснення ними повноважень органів виконавчої влади підконтрольні відповідним органам виконавчої влади».
Запровадження загальнодержавного карантину відбувається в рамках законодавства про цивільний захист. Координацію дій органів виконавчої влади у питаннях цивільного захисту населення здійснюють РНБО і Кабінет Міністрів. Отже, саме їм підконтрольні органи місцевого самоврядування, які мають зараз запровадити «карантин вихідного дня».
Більше того, відповідно до п. 8 ст. 7 Кодексу цивільного захисту України, за невиконання законодавства по карантину у межах цивільного захисту посадові особи органів місцевого самоврядування несуть відповідальність.
Рішення місцевої влади не підтримувати постанову Кабміну не буде легальним. Але конкретно в цій ситуації воно може бути легітимним і здобути підтримку суспільства. Важливо розуміти, чому місцева влада взагалі могла публічно оголосити про відмову виконувати постанову уряду?
За звичайних обставин (скажімо, у доковідні часи), такі дії місцевої влади важко було уявити. У ситуаціях, коли не виконувалися постанови Уряду, усі розуміли неправомірність (а подекуди злочинність) таких дій. Зараз же місцева влада відмовляється сприймати свої дії та заяви, як неправомірні. Більше того, місцевій владі може здаватися, що саме опір у цій ситуації буде найбільш правомірною дією.
Коли влада запроваджує будь-які обмеження, важливо їх обґрунтовувати. Вочевидь, достатніх аргументів не надано.
Тут треба згадати, що це проблема не лише в карантин вихідного дня, а і в більшості рішень, прийнятих МОЗ та Урядом щодо протиепідемічнх заходів. При цьому МОЗ і далі не змінює систему обґрунтування своїх рішень та їхньої комунікації. Саме цей накопичувальний ефект обурення від недостатнього розуміння дій уряду створює можливість для легітимації суспільством заяв місцевих органів не виконувати постанови.
А в ситуації, якщо місцева влада зможе запропонувати дієві (у цьому контексті достатньо обгрунтовані) протиепідемічні заходи, легітимність таких рішень навряд можна буде підставити під сумнів. Ідетья, в першу чергу, про налагодження системи відстеження контактів та забезпечення можливості цим контактам ізолюватися.
Інше питання, а чи може бодай щось чи хтось скасувати постанову Кабміну? Так, може. Акт Кабінету Міністрів України може бути оскаржений у суді в порядку та у випадках, встановлених законом.
Зупинити дію актів КМУ може також президент України, якщо вважатиме, що акт не відповідає Конституції. Тоді президент має направити відповідне звернення до Конституційного Суду.
А ще – одним рішенням скасувати постанову Кабміну може і сам Конституційний Суд, якщо, за поданням президента / 45 народних депутатів / Верховного Суду / Уповноваженого ВРУ з прав людини, визнає цю постанову неконституційною. Отак і живемо.
