Чи хворіє політична еліта на коронавірус? Так, від інфікування не убезпечений ніхто.
Прем’єр Румунії самоізолювався через контакти з хворим на коронавірус сенатором.
18 членів Національної Асамблеї Франції мають коронавірус. Міністр культури Франції теж захворів на вірус.
П’ятеро членів парламенту від Республіканської партії США самоізолювалися через контакти з хворими.
Президент Монголії разом з іншими членами уряду, які повернулися з Китаю перебувають на самоізоляції.
Лідер Демократичної партії Італії має коронавірус.
Двоє депутатів від Лейбористської партії Великобританії підхопили коронавірус. Навіть міністерка охорони здоров’я Великобританії теж хворіє на коронавірус.
Цей список можна продовжувати.
Чому ми спостерігаємо таку непропорційно велику долю політиків, що хворіє на коронавірус?
Таку ситуацію можна пояснити через певні особливості роботи політиків:
- Політики набагато частіше зустрічаються з іншими людьми, а для створення довіри намагаються обійняти та потиснути руки щонайбільшій кількості людей.
- Відомі політики, про яких пишуть у ЗМІ є, у середньому, старші за інших громадян, а старші люди є більш вразливими до вірусу.
- Політики значно частіше тестуються на коронавірус: їх тестують одразу, у той час як звичайні громадяни мають дзвонити на гарячі лінії та їздити по лікарнях.
Демонстративним, як з точки зору політичної безвідповідальності, так і з точки зору уразливості політиків, є випадок Іспанії. Через 37 днів після першого діагностованого випадку захворювання, коли вже було відомо про понад 600 інфікованих та 17 померлих, станом на 8 березня, масові заходи не були заборонені. Уряд Іспанії, що притримується лівих поглядів, підтримав марші рівності. У мадридському марші рівності взяли участь 120 тисяч осіб. Серед них були і члени уряду. У результаті, через декілька днів у міністерки рівності Іспанії діагностували коронавірус.
Тож політики, якщо дотримуватимуться звичайного ритму роботи, мають високий шанс захворіти на коронавірус. Берегтися потрібно нам усім – політикам теж.
