Росія повернулася до Парламентської Асамблеї Ради Європи і почала стрімко укріплювати позиції: російський представник призначений віце-спікером ПАРЄ, а доповідь щодо обмеження прав російської делегації доручили підготувати нідерландському політику з відкритими проросійськими поглядами. Чому це відбувається, що робити у цій ситуації Україні і як нам домогтися притягнення Росії до відповідальності за порушення міжнародного права? На ці питання відповіла Олена Сотник, у минулому перший заступник голови комітету з юридичних питань та прав людини у ПАРЄ, народна депутатка України VIII скликання та випускниця програми Української школи політичних студій.
Російська делегація посилилася, поки нас не було. У неї з’явилося більше союзників, незважаючи на те, що Росія не сплатила досі до кінця свій внесок, – у них залишається борг близько 8 мільйонів за членськими внесками. Це є прямим порушенням статуту. Тож європейці повертали Росію не тільки лише заради грошей. Очевидно, що є більш серйозні домовленості.
Поява пана Толстого в одному з ключових керівних органів Парламентської Асамблеї говорить про те, що Російська Федерація майже повністю відновила свій вплив на Раду Європи. У свою чергу, якість і кількість союзників для України різко зменшується. Нам буде усе важче приймати резолюції, які б фіксували порушення Російської Федерації.
Нас досі підтримують Латвія, Литва, Польща, Велика Британія, Естонія, Грузія і нордичні країни. Та надалі багато буде залежати від української сторони. Важливо вміти об’єднати цих людей навколо конкретних дій.
Поки що залишається незрозумілим, яким є план дій нинішньої делегації, що вона збирається робити з однозначним посиленням Росії в ПАРЄ.
У першу чергу, українці мали б висунути певні вимоги. Де реакція української делегації на абсолютно незаконні дії РФ на окупованих територіях, як-от видача російських паспортів, проведення виборів? Де вимога притягнення до відповідальності?
Україна мала б збирати коаліцію з країн, які можуть нас підтримати або поставити жорсткі умови для Росії, якщо вже вона повернулася до ПАРЄ. Ніяких делегацій в Асамблеї, обраних в Криму, не має бути.
Росія тестує ПАРЄ, порушуючи все більше вимог. Категоричної позиції України з цього приводу поки немає.
Позиція «нам треба в будь-якому випадку залишатися працювати в ПАРЄ», можливо, і правильна, але до якого моменту? Скільки ми будемо толерувати і терпіти те, що абсолютно ігноруються інтереси держави Україна? Це – ключове питання. Україна має розставити червоні лінії і озвучити їх публічно. Ми повинні сказати: якщо ПАРЄ виходить за ці лінії, то для української делегації немає сенсу там знаходитися.
Перспективи, що російську делегацію якимось чином обмежать в правах і повноваженнях, примарні. Та це не означає, що Україна має скласти руки. Якщо неможливо оскаржити повноваження всієї російської делегації, то треба намагатися оскаржити повноваження тих людей, які були обрані голосами Криму. Треба використовувати абсолютно всі можливості.
