Під час нещодавньої пресконференції про підсумки 2023 року прем’єр-міністр Денис Шмигаль озвучив, що Уряд потребує більшої гнучкості та швидкості прийняття необхідних політичних рішень, а тому скорочення чиновників (і відповідне зменшення учасників ланцюжка погоджень проєктів актів) виглядає інтуїтивно правильним рішенням для платників податків. Серед інших причин було названо потребу у підвищенні якості координації між державними органами, яку планується досягти шляхом компактності міністерств та посилення так званого «центру Уряду», ідею якого поступово обговорюють й урядовці, й експертне середовище.
Чому прем’єр-міністр анонсував це саме зараз?
Частка населення, яке довіряє Уряду, скоротилася за останній рік вдвічі. Якщо у грудні 2022 року Уряду довіряли 52% респондентів, то у грудні 2023 року – лише 26%.
Місяць тому було презентовано результати моніторингового звіту Програми SIGMA про стан державного управління в Україні станом на кінець 2023 року, в якому зазначено, що в системі державного управління «наявні основні функції та процедури формування та координації політики, у тому числі у сфері європейської інтеграції (ЄІ), але їх фактичне впровадження слід посилювати надалі».
Саме в контексті подальшого реформування системи державного управління Секретаріатом КМУ було озвучено найближчі плани: посилення центру Уряду, удосконалення взаємодії між Кабінетом Міністрів та Верховною Радою, а також упорядкування структури апарату міністерств.
Однак озвучені плани Уряду не є найкритичнішими, а наслідки їх реалізації — безумовно позитивними.
На думку експертів Лабораторії законодавчих ініціатив, Уряду бракує комунікації та прозорості в частині пояснення своїх рішень. Адже в умовах, коли результати функціонального обстеження міністерств 2022 року є засекреченими, фінансування зарплат чиновників здійснюється коштом міжнародної підтримки в обмін на значний перелік реформ, — суспільству важливо пояснити, як саме озвучені прем’єр-міністром рішення підвищать стійкість державного апарату та забезпечать позитивний вплив урядових політик на якість життя громадян, їх безпеку та добробут.
Перелік проблем, на якому зауважив прем’єр-міністр не є вичерпним. Нагальними та хронічними проблемами системи державного управління є висока плинність державних службовців (за підсумками 2023 року чистий відтік склав 6,8 тисячі осіб), відсутність конкурсних відборів на посади від початку повномасштабного вторгнення, а також неконкурентна та незбалансована оплата праці державних службовців, які негативно впливають на якість політичних рішень, ефективність бюрократичних процесів та результативність політик. Їх вирішення потребує часу та ресурсів, яких Уряду критично бракує. Додатковими викликами для системи державного управління є імплементація реформ в рамках макрофінансової підтримки Ukraine Facility, а також підготовка до обговорення та подальше виконання нових вимог щодо членства у ЄС, які потребуватимуть кратно більших зусиль та експертизи Уряду щодо позиції України за кожним напрямом переговорної рамки.
Які рішення Уряду дозволять підвищити довіру до нього та ефективність урядування вже найближчим часом?
1. Відновлення конкурсних відборів на посади державної служби та завершення впровадження системи КРІ для державних службовців
Уряду безумовно потрібна «свіжа кров», адже результати початкової самооцінки (self-screening) щодо можливості приєднання до ЄС виявили значний розрив у спроможності якісно та своєчасно забезпечувати належну гармонізацію законодавства та відстоювати інтерес України під час перемовин з євробюрократами. Відновлення відбору на посади, що базується на заслугах, а не лояльності, допоможе залучити кращу експертизу для підготовки урядових рішень. Водночас це актуалізує питання справедливої та гідної оплати праці.
2. Забезпечення якісного переходу на нову систему оплату праці, розроблену НАДС.
Понад 160 тисяч державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування вже декілька років чекають на прийняття законопроєкту №8222, що має врегулювати нову модель оплати праці, на якій вже багато років наполягають як експерти SIGMA, так і Європейська комісія. Обмежена спроможність органів влади та брак політичної волі вищого політичного керівництва країни призводять до розбалансування механізму оплати праці, подальшого звільнення державних службовців і розмивання інституційної пам’яті та спроможності органів державної влади.
3. Лідерство вищого політичного керівництва щодо повного та комплексного впровадження реформи державного управління відповідно до схваленої Урядом Стратегії до 2025 року.
Бюрократичний апарат не тільки в Україні є носієм консервативного (адміністративно-командного) підходу до розв’язання суспільних проблем, коли Уряд через зміни в нормативно-правових актах (правилах гри) уточнює норми поведінки суб’єктів певних суспільних відносин, а потім контролює їх виконання. Якісне і доброчесне врядування (good governance) в листопаді 2023 року було визначене Європейською комісією як один з п’яти ключових пріоритетів на шляху до членства в ЄС.
Тому Уряд має зосередитися не на півмірах у вигляді швидких рішень зі скорочення міністерств, а на посиленні спроможності до якісного управління, орієнтованого на результат, яке ставить людину та її потреби в центр усіх політик. Інакше ми станемо свідками чергового колапсу системи державного управління, яке востаннє спостерігали наприкінці 2019 – початку 2020 року.
