Одна з функцій громадськості – слідкувати за тим, щоб дії влади відповідали її заявам. Якщо державна програма передбачає будівництво дороги, то громадськість має контролювати, чи відбувається таке будівництво і чи воно відповідає стандарту якості. Або ж якщо держава декларує в законі, що адміністративні послуги надаються відповідно до певного стандарту, то громадськість має перевіряти, чи дійсно так відбувається по факту.
Такий вид діяльності знайомий, мабуть, кожному громадському активісту. Але часто так буває, що результатом такого контролю в кращому випадку стає поширення інформації у ЗМІ, реальних же змін не відбувається. Це може бути пов’язано з безліччю причин, але, якщо винести за дужки загально-політичні процеси, то недостатність комунікації з владою та прагнення знайти винних відіграють не останню роль. Тож з одного боку барикад залишається громада, а з іншого – влада, а самі головні герої знаходяться в одному човні.
Тут з’являється соціальний аудит
Соціальний аудит може вирішити цю проблему. Від звичайного громадського контролю або журналістської діяльності соціальний аудит відрізняє наявність чіткої методології, яка забезпечує:
- залученість представників влади до проведення аудиту,
- залучення широкої громадськості до проведення аудиту,
- проведення адвокаційної та інформаційної кампанії,
- використання дослідницьких методів оцінки послуги та публічної політики.
Що таке соціальний аудит?
Тобто, соціальний аудит – це цілий комплекс заходів, спрямованих на зміну та покращення процесу надання конкретних послуг та реалізації конкретної публічної політики.
Основоположна цінність соціального аудиту – це партисипативність, тобто головним в соціальному аудиті є не саме дослідження (хоча це не скасовує необхідність його чіткого та методично правильного планування), а залучення зацікалених сторін до активної діяльності: користувачів послуги, бенефіціарів політики, державних органів, лідерів громадської думки тощо. Можна навіть сказати, що дослідження в межах соціального аудиту є таким собі «приводом» активізації певної громади.
Соціальний аудит є засобом забезпечення підзвітності влади через вивчення думки кінцевих отримувачів послуги чи публічної політики. Він може стати інструментом забезпечення підзвітності влади щодо певної соціальної послуги (чи публічної політики) на процес забезпечення постійної підзвітності влади через активне залучення громадян до процесу моніторингу та оцінки політики.
Основною ціллю соціального аудиту є покращення врядування, посилення демократії, покращення моніторингу політики, оцінка наслідків певної політики, перевірка використання публічних ресурсів.
Соціальний аудит не може ставити собі за мету пошук винних, ідеться про об’єднання зусиль громадськості та влади у питаннях контролю. Справа у тому, що цикл політики завжди передбачає аналіз результатів впровадження політики. Такий аналіз мав би відбуватися всередині державного органу, відповідального за певну політику. Утім, українські реалії такі, що ця оцінка проводиться формально або не проводиться зовсім. І от саме тут соціальний аудит, організований громадою, може стати важливим інструментом взаємодії влади та громадськості. Головне – пояснити державним органам, що вони отримують від такого аудиту користь (це може бути найважчою та найдовшою частиною вашого аудиту!).
Методологія соціального аудиту
В основі методології соціального аудиту лежить поєднання набору дослідницьких методів вивчення думки зацікавлених сторін (наприклад, отримувачів послуги) з недослідницькими методами забезпечення підзвітності. Коректне використання дослідницьких методів забезпечує легітимність результатів проведеного соціального аудиту і тому вимагає залучення до розробки методології конкретного аудиту відповідних експертів. З іншого боку, розбудова альянсу з залученням представників органів влади є однією з головних умов ефективності проведення соціального аудиту, оскільки забезпечує достатній рівень представництва інтересів та мобілізацію конкретної громади.
Важливо зауважити, що соціальний аудит може доповнювати урядову звітність чи фінансовий аудит. У той час, як інші види аудиту здійснюються, в основному, через перевірку документації, соціальний аудит відбувається через перевірку реальної діяльності. Саме тому, соціальний аудит може доповнити інші види аудиту та оцінок, розкривши невисвітлені в інших форматах питання.
Соціальний аудит – це гнучкий інструмент, який може бути адаптований до конкретної ситуації в конкретній громаді. Існує велика кількість конкретних методів. Ми ж будемо говорити про 3 основні методи: партисипативні опитування громади, оцінювання послуг громадою та фактичні перевірки. Але про це трохи згодом.
Розробка методології соціального аудиту відбулася за підтримки Королівства Нідерландів.
