Основна мета звіту полягає у висвітленні феномена судового впливу на хід реформ в українському контексті.
Проведення реформ – це завжди тривалий і складний процес, успішність якого залежить від багатьох факторів. На жаль, досвід організації реформ в Україні не завжди має позитивний характер, оскільки нерідко результати впровадження змін не задовольняють ні органи влади, ні громадськість. Фінальну крапку в дискусійному питанні щодо результативності тієї чи іншої реформи ставлять суди, які виступають арбітрами у цих спорах.
Ухвалюючи те чи інше рішення у конкретній справі суди здатні здійснювати помітний вплив на подальший хід впровадження нововведень. Зокрема, феномен судового впливу блискуче проявився під час вирішення кейсів щодо люстрації чиновників, які обіймали посади за каденції Віктора Януковича, славнозвісної переатестації поліцейських, очищення судів від «суддів Майдану» та атестації прокурорів Генеральної прокуратури. На жаль, за результатами судового розгляду було встановлено, що нововведення у цих сферах не обійшлися без помилок, які традиційно супроводжують вітчизняну практику проведення реформ. Тож у підсумку маємо вражаючу кількість судових позовів та рішень, прийнятих не на користь української влади, які є свідченням того, що реформи, які мали на меті перезапуск державних інституцій і кадрове оновлення, не були успішними.
466 люстрованих посадовців, 140 прокурорів і 3931 поліцейський, які провалили атестацію, 6 «суддів Майдану», причетних до придушення громадських протестів проти режиму Януковича поновилися на посадах через суди після розпочатого в 2014 році очищення влади (станом на липень 2023).
Для системної оцінки феномена судового впливу в Україні було відібрано п’ять кейсів, які відображають випадки масового судового оскарження результатів реформ і результатів очищення державної влади через реалізацію політики заборон. До переліку кейсів увійшли справи, які репрезентують останні найрезонансніші випадки судового оскарження за період з 2014-го до 2023 року. Відбір кейсів базувався на тому, щоб відобразити позицію різних судових інстанції щодо окремих аспектів оцінки зазначених сфер. З огляду на це предметом дослідження стали ті справи, розгляд яких пройшов усі можливі етапи судового оскарження. Такий підхід дав змогу максимально репрезентативно відобразити загальні тенденції оцінки реформ і заходів з очищення державної влади, які типово притаманні судам різних інстанцій.
До переліку обраних кейсів, розглянутих у дослідженні Лабораторії законодавчих ініціатив, належать:
- Оскарження процедури люстрації 2014 року.
- Оскарження реформи поліції 2015–2016 років у частині переатестації особового складу Національної поліції України.
- Оскарження звільнення «суддів Майдану».
- Оскарження результатів атестації прокурорів Генеральної прокуратури України 2019 року.
- Заборона проросійських партій в Україні у 2022–2023 роках.
Важливо відзначити, що у межах звіту не надається оцінка судовим рішенням на предмет їх законності, обґрунтованості та вмотивованості. Ухвали, рішення та постанови судів використовуються винятково як фактичний матеріал для оцінки ступеня впливу судових рішень на хід реформ в Україні. Також з метою дослідження стану підготовки нормативно-правових актів щодо реформ проаналізовані законопроєкти, супровідні документи до них, положення чинних законів і підзаконних нормативно-правових актів і тих актів, які були чинними на момент виникнення спірних правовідносин.
Зібрані дані, на яких ґрунтуються результати аналізу, актуальні станом на липень 2023 року.
Аналіз кейсів відбувався у площині виокремлення типових помилок, які допускають розробники реформ/очищення та органи влади, уповноважені на їх втілення, що призводять до масового оскарження у судах.
Дослідження кейсів щодо реформ/процедур очищення державної влади включає:
- аналіз дизайну реформи/процедури (сутність і мета реформи/процедури, підготовча робота й правове регулювання);
- аналіз процесу втілення реформи/процедури (реалізація норм законодавства на практиці на національному та локальному рівнях);
- аналіз суб’єктів, які оскаржують правовідносини;
- дослідження порядку оскарження результатів реформ/процедур (виявлення причин, які викликали таке оскарження, та характеристика позовних вимог скаржників);
- аналіз результатів оскарження, який включає аналіз мотивації ухвалення рішень;
- аналіз реакцій на результати оскарження з боку громадянського суспільства та державних органів (зокрема, в частині внесення змін до законодавства).
То чому ж суди вплинули на результати кадрового очищення? Що за цим стоїть? І як цю практику використовувати у майбутньому, щоб судовий вплив на реформи не перетворився на Страшний суд для його розробників? Про це читайте у новому дослідженні ЛЗІ «Судовий вплив: роль судів у реалізації реформ в Україні».
Цей звіт підготовлено в рамках проєкту «Громадянське суспільство для післявоєнного відновлення України та готовності до ЄС», що реалізується за підтримки ЄС.
Зміст звіту є винятковою відповідальністю ГО «Лабораторія законодавчих ініціатив» та не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу.
