Лабораторія законодавчих ініціатив була заснована 28 квітня 2000 року випускниками Національного університету «Києво-Могилянська академія». Ми виросли з ініціативи в потужний аналітичний центр, який реалізував багато суспільно важливих проектів та має на меті втілювати ще більш амбітні цілі у майбутньому.
За 21 рік ми пройшли довгий шлях. Багато речей, які сьогодні є звичними для України, як-от проєвропейський курс розвитку чи важливість відкритості влади, ми відстоювали через спротив. Але ми щасливі продовжувати цей шлях, адже віримо в те, що він є правильним для України.
Хочемо розділити наш успіх з вами та пригадати цінні моменти, проекти і досягнення, завдяки яким Лабораторія зростала усі ці роки.
1. Розробили закон про фінансування політичних партій
У далекому 2003 році експерти ЛЗІ стали авторами першого в Україні закону, який запровадив державне фінансування політичних партій. У 2004 році цей закон було ухвалено. Механізм, прописаний у ньому, передбачав запровадження прямої фінансової підтримки партій за рахунок коштів Державного бюджету України. Розмір підтримки був пропорційним ступеню представленості партії в парламенті. Також закон обмежував граничний обсяг державного фінансування, що мало запобігти надлишковому фінансуванню та убезпечити партії від залежності від держави. Однак пізніше, у 2007 році, дію цього закону було скасовано. Державне фінансування партій відклали на довгі роки. Тільки за деякий час положення цього першого закону лягли в основу Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запобігання і протидії політичній корупції», який діє зараз.
2. Допомогли удосконалити законопроєкт «Про місцеві референдуми»
Лабораторія завжди застосовувала комплексний підхід до розбудови демократичних інституцій в Україні. А тому ми не могли оминути питання місцевої демократії і безпосередньої участі громадян у вирішенні питань місцевого значення. Коли у 2012 році Закон «Про всеукраїнський та місцеві референдуми» втратив чинність, експерти ЛЗІ вже мали напрацювання для вдосконалення нового профільного законопроєкту «Про місцеві референдуми», який готувався до другого читання. Однак потрібний закон так і не ухвалили. До врегулювання місцевих референдумів влада повернулася лише у 2021 році – і Директор Аналітичного відділу Лабораторії Олександр Заславський долучився до робочої групи зі створення відповідного законопроєкту.
3. Започаткували часопис «ПАРЛАМЕНТ»
Першим в Україні фаховим журналом, повністю присвяченим проблемам парламентаризму, став Часопис «ПАРЛАМЕНТ», який ЛЗІ випускає з 2001 року. Все, що тільки можна собі уявити про роботу парламенту, народних депутатів, а також функціонування дотичних інституцій, є на сторінках журналу: законодавчий процес та контрольні функції, робота комітетів та фракцій, регулювання політичних партій та участі громадськості у законодавчому процесі і багато-багато іншого. Саме Часопис «ПАРЛАМЕНТ» став тим майданчиком, на якому вперше заговорили про проблеми, як-от прозорість роботи комітетів чи «кнопкодавство». У цьому журналі більше 10 років тому з’явився перший моніторинг законодавчої діяльності парламенту, без чого сьогодні важко уявити публічний простір.
4. Створили першу в Україні Білу книгу українського парламентаризму
З моменту заснування ЛЗІ одним з найбільш пріоритетних для організації був і залишається парламентський напрямок. Ми напрацювали десятки інформаційних і аналітичних матеріалів, а також глибинних досліджень на цю тему. Поворотним моментом в історії українського парламентаризму можна вважати першу в Україні Білу книгу українського парламентаризму – всеохопний документ з комплексним аналізом ключових проблем функціонування парламенту та пропозиціями щодо їхнього вирішення, який ми підготували у 2010 році. Значна частина проаналізованих проблем, які так і не були вирішені на той момент, увійшли до Дорожньої карти щодо внутрішньої реформи та підвищення інституційної спроможності Верховної Ради України, яку підготувала оціночна місія Європейського парламенту у 2016 році. Наразі Лабораторія регулярно моніторить поступ парламентської реформи в Україні.
5. Поширили в Україні практику підготовки Тіньових звітів
Послуговуючись досвідом розвинених демократій, у 2016 році Лабораторія започаткувала і популяризувала практику підготовки аналітичних документів у форматі Тіньових/альтернативних звітів (Shadow reports), які ми презентували у профільних комітетах Верховної Ради. Основна мета тіньових звітів – посилення контрольної функції парламенту та залучення неурядових аналітичних центрів до моніторингу й оцінки державної політики. За 4 роки експерти ЛЗІ разом з іншими профільними організаціями підготувала та представила більше 10 Тіньових звітів на теми від реалізації реформи парламенту до створення об’єднаних територіальних громад та виконання «декомунізаційних законів».
6. Спільно з Лігою Інтернів відновили діяльність Європейського інформаційно-дослідницького центру при Верховній Раді України
Якість законодавчого процесу в Україні все ще потребує поліпшення. Саме тому Лабораторія спільно з Лігою Інтернів у 2015 році відновила діяльність Європейського інформаційно-дослідницького центру при Верховній Раді України. Центр став прообразом парламентської дослідницької служби, покликаної забезпечити високу якість законодавчого процесу та ухвалення рішень, які ґрунтуються на фактах та аналітиці. Тільки за 2016 рік з урахуванням аналітичних матеріалів центру народні депутати розробили близько 20 законопроєктів і внесли близько 200 пропозицій до другого читання. Європейський інформаційно-дослідницький центр функціонує досі, працюючи над удосконаленням законодавчого процесу в Україні за найкращими європейськими практиками.
7. Створили майданчик для професійного розвитку журналістів
Усвідомлюючи особливу роль засобів масової інформації у демократичному суспільстві, організація спрямувала чимало зусиль на розбудову професійних ЗМІ в Україні. Квінтесенцією цього напряму був проєкт «Школа професійної журналістики «НОВА Україна». Він став майданчиком для спілкування професійних журналістів, обміну знаннями, досвідом, ідеями та ініціативами. За час свого існування (з 2009 по 2012 рік) випускниками стали більше 80 журналістів з усіх куточків України.
8. Розробили Матрицю форм участі громадськості
Від самого початку свого існування Лабораторія працює над тим, аби громадськість була більше залучена до процесу вироблення рішень як на національному, так і на місцевому рівнях. Серед багатьох аналітичних матеріалів та проєктів, спрямованих на поліпшення співпраці громадянського суспільства й органів влади та місцевого самоврядування, особливо виділяється Матриця форм участі громадськості у процесі вироблення й ухвалення політичних рішень в Україні. Саме ця Матриця у 2014 році лягла в основу політики Ради Європи щодо підтримки громадянського суспільства в Україні на наступні кілька років.
9. Започаткували і розвиваємо Українську школу політичних студій – найуспішніший проєкт політичної освіти в Україні
Українська школа політичних студій – найуспішніший освітньо-мережевий проєкт в Україні, що за 16 років зібрав спільноту з понад 500 лідерів з різних галузей. Школа була створена рішенням Комітету Міністрів Ради Європи у 2005 році і є частиною міжнародної мережі Шкіл політичних студій Ради Європи. УШПС сьогодні – унікальна платформа для пошуку однодумців, втілення спільних ініціатив, поширення цінностей, генерування ідей та створення можливостей для їхньої реалізації. Крім того, у 2007 році Лабораторія законодавчих ініціатив заснувала Східноєвропейську школа політичних студій (Білорусь), щоб дати можливість лідерам Білорусі сформувати свій майданчик для дискусій з важливих суспільно-політичних питань.
10. Створили окрему освітню програму для народних депутатів, системно навчаємо парламентарів
Перед парламентськими виборами 2014 року Лабораторія започаткувала окрему освітню програму для народних депутатів – «Нова якість українського парламенту: імпульс Майдану». У програмі взяли участь парламентарі з громадянського суспільства та журналістики, обрані вперше. Саме під час навчання у них виникла ідея створити міжфракційне об’єднання. Так з’явився осередок УШПС у Верховній Раді – МФО «ЄвроОптимісти». Парламентська програма УШПС працює і в 9-му скликанні.
11. Разом з Представництвом ЄС в Україні започаткували проєкт «Рада за Європу»
Із моменту створення Лабораторія законодавчих ініціатив безупинно займалася питаннями європейської інтеграції України. Ще на початку 2000-х експерти Лабораторії розробили висновок про необхідність створення єдиного координаційного органу у сфері європейської інтеграції. Лабораторія займалась підготовкою аналітичних матеріалів та адвокацією наближення законодавства України до законодавства Європейського Союзу, Плану дій Україна – ЄС, а згодом і Угоди про Асоціацію. Після підписання Угоди Лабораторія разом з Представництвом ЄС в Україні започаткували проєкт «Рада за Європу», що інформував депутатів про співробітництво України та ЄС.
12. Заснували проєкт «Школа лідерів громад», щоб працювати з лідерами на місцях
Перші місцеві вибори після Революції гідності потребували лідерів нового часу в кожному містечку та громаді. У відповідь на цей виклик Лабораторія започаткувала Школу лідерів громад – навчальну програму, створену об’єднувати місцевих лідерів та лідерок з усіх регіонів України та допомагати їм розвивати їхні громади. 48% випускників програми ШЛГ різних років балотувалися на місцевих виборах 2020 року. 40% з них – перемогли.
Зараз спільнота налічує більше 250 місцевих лідерів по всій країні, а цього року поповниться новою групою.
13. Популяризували в Україні Town Hall Meeting та працюємо над розробкою інших інноваційних інструментів участі
З 2010 року Лабораторія популяризує в Україні Town Hall Meeting – міські зібрання. Це – кваліфіковане, цілеспрямоване та результативне обговорення питань, що цікавлять громадськість. За ці роки Лабораторія провела більше 50 міських зібрань у різних українських громадах, результати яких дуже часто лягали в основу формування різних державних політик та прийняття політичних рішень. Новим інструментом участі, який Лабораторія адаптує для України, є соціальний аудит – методика, що дозволяє одночасно активізувати громаду та забезпечити підзвітність влади.
14. Провели в Україні Конгрес НУО
Розвиток, підтримка та захист громадянського суспільства стали для ЛЗІ невід’ємною складовою повсякденної діяльності. У 2007 році Лабораторія організувала і провела в Україні Другий регіональний конгрес НУО, який став логічним продовженням першого заходу у Варшаві у 2006 році. Конгрес став справжнім поштовхом для громадянського суспільства в Україні, адже заклав основи для діяльності цілого ряду громадських організацій і створив передумови для дійсного демократичного розвитку громадського сектору й української демократії загалом. На згадку з тих часів маємо привітання учасників Конгресу від тодішнього президента України Віктора Ющенка.
15. Розробили положення, завдяки якому стало можливим проведення теледебатів
Дебати кандидатів у президенти 2019 на стадіоні стали справжньою медійною «бомбою» і вразили мільйони громадян. Однак по-справжньому поворотним моментом в історії української демократії були саме перші теледебати у 2004 році, коли мало хто вірив у можливість такої події взагалі. І якраз ті дебати відбувалися на основі розробленого експертами ЛЗІ Положення «Про порядок проведення Національною телекомпанією України передвиборчих дебатів під час виборів Президента України в 2004 році».
16. Допомагаємо виборцям робити усвідомлений вибір
Одне з ключових завдань для Лабораторії – боротьба з популізмом та сприяння підвищенню громадянської свідомості українців. Так у 2006 році стався проєкт «Усвідомлений вибір – 2006». Тоді Лабораторія очолила консорціум громадських організацій, щоб допомагати виборцям зробити раціонально мотивований вибір під час обрання своїх представників у парламенті.
17. Координували підготовку стратегічного документу «Модернізація України. Визначення пріоритетів реформ»
Лабораторія не може не пишатися своєю участю як координуючої організації у підготовці безпрецедентного для історії незалежної України стратегічного документу «Модернізація України. Визначення пріоритетів реформ». У 2009 році цей документ став громадським порядком денним на найближчі кілька років. Він об’єднав авторський колектив з понад сорока провідних незалежних українських аналітиків, аби представити суспільству експертне бачення найбільш цілісної картини ключових реформ, яких потребувала держава.
18. Організували Форум «Саміт Україна – ЄС 2011: громадський вимір»
Поділяючи європейські цінності та впроваджуючи кращі європейські практики у своїй роботі, Лабораторія стала одним з ключових акторів в рамках Форуму громадянського суспільства Східного Партнерства. Певний період Лабораторія очолювала Українську національну платформу Форуму. А в 2011 році ми взяли участь у підготовці та організації історичної події – зустрічі тодішніх Президента Європейської Ради Германа Ван Ромпея і Президента Європейської Комісії Жозе Мануеля Баррозу з представниками українських громадських організацій, профспілок, бізнес-асоціацій, експертних та аналітичних установ.
19. Протягом 10 років видавали Євробюлетень
Лабораторія всіляко підтримує європейський вектор розвитку України, а також сприяє поширенню європейських цінностей в українському суспільстві. Тому протягом десяти років (з 2003 по 2012 рік) організація видавала та розповсюджувала Євробюлетень – щомісячне інформаційне видання Представництва Європейської Комісії в Україні. Журнал містив всеохопну інформацію про актуальну адженду Європейського Союзу, а також всебічно висвітлював прогрес у стосунках України та ЄС.
20. Ініціювали серію регіональних конституційних форумів
У зв’язку з тим, що конституційна реформа 2004 року не принесла бажаного результату – створення збалансованої системи органів публічної влади – Лабораторія у 2007-2008 роках ініціювала серію регіональних конституційних форумів. Це відбулося для того, щоб визначити межі конституційної реформи та механізмів внесення змін до Конституції, які б давали відповіді на основні актуальні на той момент виклики, відповідали загальносуспільним інтересам і забезпечували консолідацію суспільства. За результатами були підготовлені аналітичні матеріали, які охоплювали позиції політиків, представників провідних аналітичних центрів, науковців та іноземних фахівців.
21. Прапор Європи
Лабораторія відстоювала необхідність проєвропейського курсу для України задовго до того, як це було закріплено в Конституції. У 2013 році – ще перед тим, як мала бути підписана Угода про Асоціацію з Європейським Союзом, – ми ініціювали в українських містах символічний проєкт «Прапор Європи». Першою до ініціативи долучилася Сумська міська рада, яка погодилася вивішувати Прапор Європи поряд із Державним Прапором у дні державних свят та під час проведення міжнародних заходів. Того ж року проєкт підтримали ще 15 міст. «Прапор Європи» об’єднав Волочиськ, Івано-Франківськ, Іллінці, Кобеляки, Корюківку, Кременчук, Львів, Луцьк, Мену, Мостиську, Острог, Рівне, Сарни, Суми, Тростянець і Чернігів, а пізніше ініціатива поширилась на всю країну.
