На тлі ескалації військової агресії з боку РФ дуже важливо надавати світові чіткі меседжі про те, що і чому відбувається в Україні. Тож директор аналітичного напряму Лабораторії Олександр Заславський у прямому ефірі індійського каналу NewsX розповів про ситуацію в Україні та можливість повномасштабного вторгнення Росії.
Про все це та багато іншого Ви можете послухати тут.
А ми публікуємо бесіду повністю:
Дорого дня всім! Дякую вам за цю можливість.
Саме зараз… Напевно варто нагадати, що у 2014 році Росія окупувала Крим, який є українською територією, окупувала частину Донецької та Луганської областей. Тому ми перебуваємо у стані війни з 2014 року. Що відбувається зараз: концентрація військ на Сході України, в Криму, який Росія перетворили на військову базу, та в Білорусі, на північному кордоні з Україною. На мою думку, Росія переконана, що, якщо вона зараз не поверне Україну до своєї сфери впливу, то в майбутньому вона не зможе цього зробити. Окрім як через повномасштабну війну та повну окупацію України.
Все ж таки останні 8 років впроваджувалися політики, які зробили Україну більш «європейською», якщо так можна сказати.
На нашу, українську, думку, це саме те, що він намагається зробити. Пам’ятаю, як декілька років тому він казав, що розпад СРСР – найбільша геополітична трагедія ХХ століття.
Та, скоріш за все, для ескалації саме зараз є багато причин. Одна з них – санкції, введені ЄС та США через російський напад на Україну в 2014 році. Поки конфлікт не закінчиться, санкції матимуть силу. Мінські домовленості поки не застосовуються, а це означає, що санкції будуть уражати російську економіку все сильніше. Тому ми впевнені, що Росія хоче змусити Україну імплементувати Мінські домовленості якнайшвидше, щоб позбутися санкцій. Тож що це за вимоги? Вимоги передбачають вибори на непідконтрольних територіях Донецької та Луганської областей, спеціальний статус цих територій, закріплений у Конституції, та багато іншого, включно з поверненням контролю кордонів між Україною та Росією.
У 2014 році Росія напала на Україну та підтримувала нелегальні військові угрупування своїми грошима, зброєю та солдатами в Донецькій та Луганській областях. І з 2014 року Росія продовжує це робити. Ми, українці, хочемо гарантій безпеки. Загроза йде від Росії, тому ми хочемо почуватися в безпеці від Росії. Якщо говорити про євроатлантичну інтеграцію та чому нам важливо стати частиною ЄС, то хочу нагадати, хоч ви напевно знаєте, про Революцію Гідності, яка почалася з того, що авторитарний президент Янукович вирішив не підписувати угоду про асоціацію з ЄС, незважаючи на те, що протягом декількох років стверджував, що підпише її. Українське суспільство чекало цього, тому його вибір не підписувати спричинив масові протести та людські втрати. Тож «європейській» вибір має сильне символічне та історичне значення. Більше того – курс на зближення з ЄС та НАТО був закріплений у Конституції в 2019 році. Саме Росія штовхає Україну в бік ЄС та НАТО, особливо заявляючи (такі заяви робив Путін та деякі високопосадовці РФ), що Росія не розцінює Україну як незалежну державу. Вони розцінюють українців як частину «російського народу», а Україну, як частину «русского мира», що є абсолютно неприпустимим. Ми різні.
З 2014 люди в Україні вже звикли до постійної загрози повномасштабної військової агресії та вторгнення Росії. Я не відчуваю страху в суспільстві. Українська влада, армія та люди готові дати відсіч у разі російського вторгнення. Парламент розробляє новий формат роботи, щоб бути мобільнішим у разі повномасштабного вторгнення. І, згідно з соціологічними дослідженнями, 33% українців готові долучитися до озброєного спротиву у разі потреби і 20% готові протистояти іншим шляхом: у формі протестів та громадської непокори.
Шок був у 2014 році. Більшість населення України не могла повірити, що Росія, яка перед цим постійно говорила про дружбу, спроможна на таке. Але за 8 років суспільство усвідомило, що Росія не друг, а агресор. Знову ж таки, це не НАТО атакувало Україну чи територію Росії. Це Росія окупувала території України. Зараз суспільство розуміє, що агресор – Росія. Ми звикли до цього і більше не відчуваємо того шоку, що був в 2014 році. Тоді люди не вірили, що «друг» може напасти на нас, але більше у нас немає таких ілюзій, тепер ми знаємо, що таке може бути. І згідно з останніми опитуваннями – українці готові захищати себе зі зброєю в руках.
Спочатку скажу, що, ймовірно, є внутрішні чинники для агресивних дій Росії. Російська економіка зараз перебуває у стагнації, і пандемія також на це вплинула. Рейтинги Путіна падають. Зараз вони найнижчі з нульових. Після анексії Криму вони значно виросли, і він думає, що агресія щодо України зараз зробить те саме. Водночас всі ці маневри впливають на російську економіку. І ми вже бачили, як московська біржа падала на 6% та російський індекс РТС впав на 8%. Отже, ми бачимо, що російська економіка не дуже добре себе почуває, водночас російські маневри можуть впливати на українську економіку, стимулюючи паніку, але цього не сталося. Високі ціни на газ мають більший вплив на українську економіку, ніж російські маневри та заяви. Це щодо першого питання. Щодо другого – я не бачу українські війська та танки, які марширують Києвом, але можу сказати, що з 2014 року відчувається наявність людей, вдягнених у військову форму. І, можливо, присутність таких людей заспокоює. Ми знаємо, що армія завжди тут і завжди готова нас захищати.
Підтримки, напевно. Можу сказати, що Європа добре знає, що таке мир. Я маю на увазі Гітлера та другу половину 30-х років ХХ століття і до чого це призвело. Ми очікуємо підтримку від наших міжнародних партнерів та союзників. Підтримку, яка унеможливить будь-який варіант російської агресії проти України. Звісно, зараз для нас важливіша економічна підтримка, але, якщо вибирати між економічними втратами та можливістю повномасштабної війни в Європі, з тисячами або мільйонами жертв та мільйонами біженців, думаю, вибір очевидний – не допустити агресії.
