Читаєте: Підсумки першої сесії Школи лідерів громад

Підсумки першої сесії Школи лідерів громад

24 червня розпочала роботу Школа лідерів громад. 30 представників місцевого самоврядування, голів об’єднаних громад, представників громадянського суспільства та волонтерських ініціатив долучилися до нашої спільноти.

З відкриттям Школи лідерів громад учасників привітала Виконавча директорка Лабораторії законодавчих ініціатив Світлана Матвієнко. Вона підкреслила надзвичайну цінність громадянської просвіти в цілому. Такі проєкти, як Школа лідерів громад, це – зернята у конкретні справи та реальні кроки змін по всій Україні. Школа лідерів громад має на меті підштовхнути українські громади до змін та забезпечити їх необхідними знаннями для реалізації цих перетворень.

Політичні сатурналії: карнавалізація політики в постполітичну добу

Учасники Школи одразу поринули з головою у навчання, і допоміг їм із цим Іван Гомза – кандидат політичних наук, доцент, завідувач кафедри публічного врядування Київської школи економіки, який провів дискусію про політичні сатурналії та що робити, коли політика перетворюється на карнавал? У політиці немає розділення на погане і хороше, є факти. Сьогодні факт – карнавалізація політики як загальносвітовий тренд: коли до влади приходять «блазні» і «псевдополітики», а політичний процес перетворюється на шоу. Чи є в цьому небезпека? Безумовно. Але це – реальність, у якій ми живемо. І можливості є в ній теж.

Місцеве самоврядування та реформа децентралізації

Реформа стартувала стрімко й отримала підтримку всередині країни і за кордоном. Однак у процесі її впровадження, закономірно, виникли труднощі: децентралізація влади диктує нам необхідність секторальних реформ – в освіті, медицині, культурі, спорті, цивільному захисті і безпеці. Без супровідних реформ децентралізація втрачає свій сенс.

На сьогодні децентралізація втратила пріоритет для Уряду і відбувається не за тим вектором, як планувалося спочатку. Але це не означає, що її не треба продовжувати або переосмислювати подальший план дій. Україні потрібне сильне самоврядування та успішні громади. Так реформу описує Олександр Хоруженко, заступник Голови Ради Лабораторії законодавчих ініціатив та експерт з питань місцевого самоврядування.

Політична відповідальність та відповідальна політика: чесні вибори, належне врядування та відповідальне розпорядження публічними фінансами

Чому громадяни у демократичних суспільствах переважно не задоволені представницькими органами влади? Чи буде враховувати реформа законодавства про вибори інтереси місцевого самоврядування та що з цим робити? Наскільки політична корупція є нормою? Усі ці питання учасники дискусійної панелі обговорювали з головою правління Міжнародного фонду «Відродження» та головою правління й координаторкою політичних програм Громадянської мережі ОПОРА Ольгою Айвазовською.

Вибори та політична байдужість виборців, використання адміністративного ресурсу для «брудної гри», субвенції на соціально-економічний розвиток територій та проблеми з політичними партіями в регіонах – учасники Школи весь вечір вели активний діалог та обмінювались досвідом і цікавими кейсами щодо цих тем.

Реформа системи охорони здоров’я в Україні. Вплив пандемії на впровадження другого етапу медичної реформи.

Реформа системи охорони здоров’я завжди викликає багато запитань в людей, особливо в регіонах, оскільки не скрізь вона стартувала вдало. Тому дуже важливо донести до лідерів громад те, які зміни потрібні в системі охорони здоров’я і що робити, щоб рятувати людей на місцях – в пандемію і після неї – та забезпечувати мешканцям громад якісні медичні послуги.

Олег Петренко – перший голова Національної служби здоров’я України (2018-2019), незалежний директор зі стратегічного розвитку у медичній мережі «Добробут», випускник УШПС 2006 року, розповів учасникам про початок реформи, концепцію розвитку системи охорони здоров’я, важливість сильних інституцій. Як відбувається фінансування охорони здоров‘я,  які є труднощі в проведені реформи та як люди воюють за збереження нерентабельних та неефективних лікарень – про все це учасники могли поговорити з людиною, яка стояла у витоків реформи.

Катерина Булавінова – лікарка, дитяча інфекціоністка та медична експертка Дитячого фонду ООН (UNICEF Ukraine) в Україні, перевела дискусію на більш практичний рівень. Вона розповіла учасникам про проколи під час боротьби з пандемією COVID-19, обслуговування та забезпечення лікарень на місцях та медичну інфраструктуру загалом.

Стратегія прориву: як громадам опанувати хвилю «творчого руйнування»

Чому громада – це третя опора та як інновації, освіта та підприємництво стали двигунами зростання продуктивності? Відповіді на ці питання дав засновник аналітичного центру proryv.in.ua, член Наглядової ради Інституту міста, Міністр економічного розвитку та торгівлі (лютий-вересень 2014 року), Павло Шеремета. На прикладах країн Сходу розповів, як від постійної стагнації перейти до постійного піднесення, та пояснив специфіку розвитку української економіки через призму культури та демографії.

Дискусія продовжилася темою, чи буде далі шкода для бізнесу від пандемії та як українській економіці наздогнати західних сусідів. Гліб Вишлінський, виконавчий директор Центру економічної стратегії, пояснив, які структурні зміни відбулися після початку карантину та як пандемія вплинула на економіку загалом, а також розповів про «Велике будівництво», низький рівень інвестицій, перспективи зростання українського ВВП та роль людського капіталу у розвитку економіки.

Продовження реформи системи загальної середньої освіти

Як проходить реформа освіти та впроваджується концепція «Нової української школи» в регіонах? Що робити зі школами? Та що важливіше – якість освіти чи матеріально-технічне забезпечення шкіл? Про все це та більше поговорили з Освітнім омбудсменом Сергієм Горбачовим та співголовою громадського об’єднання «БАТЬКИ SOS», випускницею УШПС 2016 року Альоною Парфьоновою.

Для забезпечення якісної освіти необхідна реорганізація освітньої мережі та налагоджена комунікація з громадами. Освіта – велика інфраструктурна система, яку важко оптимізувати через низку проблем. Одна з яких – проблема кадрів. Часто директори або чиновники на місцях більше зайняті вирішенням інфраструктурних проблем, а не управлінням навчально-виховного процесу. Хоча ситуацію сильно змінила пандемія. Початок карантину звернув увагу освітян на потребу змін у дистанційній освіті та забезпечення шкіл швидкісним інтернетом та технікою. Проте для впровадження ефективного управління освітою в громадах цього поки недостатньо.

Екологічна політика об’єднаних територіальних громад: як зберегти екологічно безпечне середовище для своєї громади

Право на безпечне життя і довкілля закріплене Конституцією України. А тема збереження довкілля актуальна як ніколи, тому цьогорічна програма приділяє багато уваги питанню розробки місцевої екологічної політики та її інтеграції в стратегію розвитку громади. Екологічна дискусійна панель складалася з двох вимірів: теоретичного та практичного. За перший з них відповідала Олена Маслюківська, доцентка кафедри екології Національного університету «Києво-Могилянська академія», випускниця УШПС 2008 року, яка розповіла учасникам про найактуальніші екологічні проблеми та як правильно пріоритезувати послідовність їх вирішення у громадах.

На більш практичній частині дискусії двоє експертів поділилися своїми власними кейсами з впровадження змін та покращення якості стану довкілля власних міст. Виконавчий директор GreenAge, генеральний директор BioBin, випускник УШПС 2007 року Артем Миргородський розповів про переробку відходів та свій успішний досвід того, як суспільно важлива справа може приносити не тільки користь людям, але й монетизуватися. А співзасновник Saveecobot, директор ГО SaveDnipro, випускник УШПС 2018 року Артем Романюков розказав про проблеми, з якими зіштовхувався під час боротьби за чисте повітря в рідному місті та як громади можуть власними силами покращити якість повітря на місцях.

Естетика та архітектура. Вплив на свідомість

Чому важливо організовувати простір, у якому живеш, та як це впливає на якість життя та свідомість людей, як робити «будівлі для людей, а не людей для будівель»? Чи є зв’язок між архітектурою та демократією? І як естетика та архітектура впливають на свідомість? Про все це учасники змогли поговорити з архітекторкою, заступницею голови Архітектурної палати Національної Спілки Архітекторів України, засновницею та керівницею «Архітектурно-проєктної групи Анни Кирій», випускницею УШПС 2016 року Анною Кирій.

Україна отримала у спадок від Радянського Союзу багато «політичних» будівель авторитарного зразка. Перебудовувати минуле задля нової якості майбутнього, створювати «прозорі» інституції та зводити комфортні й естетичні простори для людей, тим самим підвищуючи рівень культури громадян, – нове символічне завдання для всієї України та громад зокрема.

Правова спроможність громади та її сталий розвиток

Правова спроможність громади – один з основоположних аспектів для її розвитку. Однак як її посилити та забезпечити громадам доступ до справедливості?

MPP (Oxon), адвокат, директор-фундатор загальнодержавної системи надання безоплатної правової допомоги, заступник Міністра юстиції України (2012-2017рр.), заслужений юрист України та голова правління Transparency International Ukraine Андрій Вишневський розповів учасникам про концепцію двох типів справедливості, вплив децентралізації на доступ до справедливості та задоволення правових потреб громадян.

Рівень незадоволеності правових потреб в Україні є високим. Частково це викликано тим, що у громадах не ідентифікують правові проблеми та не приділяють увагу їхньому вирішенню. Водночас незадоволені правові потреби живлять цикл занепаду та уповільнюють розвиток громад.

Інструменти демократичного впливу

Для розвитку демократії необхідним є залучення громадян до процесу прийняття рішень. Проте як органам місцевого самоврядування ставати ближчими до людей в диджитальну епоху? Про це учасники поговорили з координатором з цифровізації регіонів швейцарсько-української програми EGAP, що впроваджується Фондом Східної Європи, Сергієм Гуньком. Експерт розповів учасникам про те, як змінювати процес надання послуг, цифровізувати документообіг та чому диджиталізація бізнесу і держави така важлива для громадської участі.

Друга частина дискусії стосувалася більш традиційних інструментів, які Лабораторія законодавчих ініціатив вже давно «лобіює» в Україні. Аналітикиня Лабораторії законодавчих ініціатив Марія Соколова поділилася з учасниками інсайтами та механізмами проведення соціального аудиту та Town Hall Meeting.

Соціальний аудит – дієвий засіб забезпечення підзвітності влади через вивчення думки кінцевих отримувачів послуги чи публічної політики. Простими словами – спосіб перевірки дотримання зобов’язань владою. Ще один інструмент, з яким ми познайомили учасників, це Town Hall Meeting – неформальне публічне зібрання мешканців певної території. Обговорили механізми проведення зібрань та їхні сценарії. І, звісно ж, поділилися досвідом вже проведених зібрань.

Закриття Школи лідерів громад

Закривав першу сесію Школи лідерів громад український політолог та громадський діяч, виконавчий директор Міжнародного фонду «Відродження», експерт у сферах міжнародних відносин та розвитку громадянського суспільства Олександр Сушко.

Демократія починається знизу. Зрілу демократію не можна запровадити, якщо немає того прошарку людей, які володіють і ціннісними орієнтирами і практичними знаннями про те, як це все реалізувати. Потрібні люди, які знають як працювати з людьми, як здобувати довіру, але також мають менеджерські навички. Лідери громад саме такі люди. Завдяки таким лідерам, люди отримують відчуття причетності, і тоді формується реальна демократія. Реальна демократія – це не прийти і проголосувати раз у 5 років, це – постійно бути учасником певного процесу, який і формує тло держави.

Саме на місцях формується відповідь на питання чи правильний курс вибрала Україна. Курс на децентралізацію, на місцеве самоврядування. А місцеві лідери – кадровий ресурс номер один для державного управління на національному рівні. Такими словами Олександр Сушко привітав учасників із завершенням першої сесії.

Цього року ми продовжимо роботу з громадами у форматі екологічного менторства. Кожна з громад-учасниць отримає окремого ментора, який допомагатиме їй вирішувати нагальні екологічні проблеми.

А поки триває відбір екологічних менторів, на яких чекає окреме навчання.

Школа лідерів громад – програма Української школи політичних студій та Лабораторії законодавчих ініціатив, яка реалізується за підтримки Міжнародного фонду «Відродження».

Інші новини

Підписуйтеся на розсилку з актуальною аналітикою від ЛЗІ
Так Ви зможете першими дізнаватися про наші новини і нові аналітичні продукти
62
%