Як працював парламент перші пів року повномасштабного вторгнення?
Повномасштабне вторгнення змінило життя кожного з нас, всі ми пережили шок 24 лютого. Складно було уявити, як продовжить функціонувати парламент, коли робота у ВРУ прямо пов’язана із загрозою життю для усіх, у тому числі народних депутатів. Однак конституційна більшість депутатів продовжила працювати, а Верховна Рада – функціонувати. Незалежно від прийнятих рішень, сам факт того, що парламент продовжив працювати протягом повномасштабної війни, є досягненням. Проте ми виявили ще деякі особливості першого півріччя парламентської роботи в умовах війни.
Зокрема, навіть під час воєнного стану залишилася тенденція до зменшення кількості зареєстрованих законопроєктів, що говорить про зменшення законодавчого спаму. Але чим справді відрізняється ця сесія, так це кількістю прийнятих законів.
Верховна Рада прийняла 229 законів за 7 сесію, і це рекорд за всі скликання. Очевидною причиною цього є потреба у терміновій адаптації законодавства до реалій повномасштабної війни, та говорить про відносний консенсус щодо прийнятих законів. Також протягом пів року війни Президент передав законодавчу роль у формуванні внутрішньої політики Уряду та депутатам, тоді як сам подавав ратифікації або затвердження указів.
Протягом цієї сесії ми побачили справжній «турборежим», адже, окрім рекордної кількості прийнятих законів, ми спостерігали суттєве зменшення часу на опрацювання та проходження законопроєктів.
Це можна пояснити 3 факторами:
- політичний консенсус (особливо щодо питань оборони та безпеки, негайного реагування на реалії повномасштабної війни);
- загроза безпеці під час проведення засідань;
- відсутність онлайн-трансляцій.
Таким чином повномасштабне вторгнення перервало тенденцію зі збільшення часу проходження законопроєктів від реєстрації до прийняття на всіх етапах цього проходження. Вторгнення ніби обнулило значну частину порядку денного. Головною турботою депутатів стала адаптація до нових реалій.
Цікаво також, що вперше за все IX скликання цієї сесії зареєстрували законопроєкт, для якого Комітет з питань свободи слова є головним комітетом.
Але є й негативна сторона – збільшилася частка порушень. Процедури розгляду 2/3 всіх законів мали порушення. Звичайно, збільшення частки порушень можна виправдати повномасштабною війною, потребою в терміновій адаптації законодавства та надзвичайними умовами роботи парламенту. Попри турборежим і велику частку порушень, цих порушень все одно менше, ніж протягом перших двох сесії ІХ скликання.
Більше про роботу Верховної Ради протягом повномасштабної війни читайте в нашому моніторингу.
Це дослідження підготовано за фінансової підтримки Швеції.
